У справі за позовом сторони договору купівлі-продажу нерухомості до іншої сторони цього правочину про визнання договору недійсним як фіктивного, Верховний Суд з власних мотивів дійшов висновку про існування підстав для відмови у задоволенні позову.

Верховний Суд врахував, що позов подано стороною правочину, що за його ж твердженням було вчинено з пов’язаною особою з метою уникнення звернення стягнення на його майно з боку банку.

Верховний Суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню як такий, що спрямований на одержання особою судового захисту права, яким особа зловжила. 

За висновком Верховного Суду вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вомоги іншої особи-стягувача за рахунок майна цього власника, може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (постанова ВС від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).