Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не вправі обґрунтовувати своє рішення наявністю інших кримінальних проваджень проти особи.
На цьому ЄСПЛ наголосив у рішенні від 2.10.2018 «Криволапов проти України», констатувавши порушення ст. 5, 6 конвенції. Водночас відповідно до п.10 ст.178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності визначених ризиків, слідчий суддя, суд зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Проти Ігоря Криволапова, який займав посаду заступника начальника міського відділу міліції, було порушено кримінальну справу. Йому закидали фальсифікацію справи проти обвинуваченого в убивстві місцевого журналіста. І.Криволапова затримували двічі, проте відпустили через закінчення строку давності для притягнення до кримінальної відповідальності.
Крім тривалості провадження, перевищення строків тримання під вартою, чоловік скаржився на розгорнуту проти нього інформаційну кампанію, в якій брали участь чиновники, заявляючи про його винність до винесення вироку.
Високі судді зазначили, що ст.6 конвенції забороняє посадовим особам проголошувати людину винною до її засудження. Посадові особи можуть розповісти громадськості про кримінальне розслідування, наприклад шляхом повідомлення про підозри, арешти й зізнання, якщо зроблять це стримано й обережно.
Однак обставини справи свідчили про те, що твердження, зроблені слідчим і посадовими особами Служби безпеки в ЗМІ, були далекі від стриманих і обережних. Вони являли собою некваліфіковане проголошення його провини навіть без уточнення, на якій стадії в той час перебував процес: особистість заявника була розкрита громадськості, його затаврували як убивцю й людину, котра підробила документи кримінальної справи. Ці твердження були неодноразово поширені в документальному відео, створеному за прямої підтримки високопоставлених осіб. ЄСПЛ зробив висновок, що такі твердження посадовців сприяли формуванню упередженої оцінки фактів судовим органом.
Будь-який строк тримання під вартою має бути обґрунтованим. Водночас чи не єдиною підставою для суду під час обрання запобіжного заходу стала наявність кримінального провадження проти обвинуваченого в іншій справі. Тож Суд констатував порушення конвенційних гарантій.
Джерело: ECHR. Ukrainian Aspect