Головний зміст

european court human rights oeСхоже, що навіть десять років опіки над прийомними дітьми не гарантує додержання справедливого балансу інтересів у стосунках з біологічними батьками, де особлива увага приділяється саме інтересам дитини.

 

 

 

 

ЄСПЛ констатував порушення ст. 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у справі «R.V. та інші проти Італії» (№ 37748/13), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

Подружжя R.V. та S.M. мало двох синів 2002 та 2004 року народження. У 2005 році чоловік та мати дружини висловили занепокоєння у зв’язку із поведінкою жінки та повідомили сімейний центр місцевого органу охорони здоров’я про те, що вона не піклується про дітей. За заявою прокурора суд тимчасово розмістив дітей під опіку місцевих органів влади.

Шлюб було розірвано. На слуханнях у судах жінка просила передати дітей під її опіку і висловлювала готовність до нагляду соціальних служб. Але дітей помістили разом з бабусею по батьківській лінії. Втім, уже за рік психолог дав висновок, що дітям завдається психологічна шкода, адже родичі не мають достатніх можливостей для утримання дітей. Експерт рекомендував терміново розмістити їх у прийомній сім’ї, а також контролювати всі контакти з батьками.

Національні суди негайно видали рішення, яке передбачало призупинення всіх контактів між батьками і дітьми. І в серпні 2007 року діти отримали прийомну сім’ю. У 2011 року національний суд підтвердив законність розміщення дітей у цій сім’ї.

Оскарження матір’ю цих заходів в національних судах у 2008 та 2014 роках успіху не мало.

То ж, посилаючись на статтю 8 Конвенції, мати та її діти звернулися до ЄСПЛ, стверджуючи, що заходи опіки та їх виконання порушували їхні права.

Суд у Страсбурзі констатував порушення ст. 8 та присудив заявникам спільно 33 тис. євро в якості відшкодування моральної шкоди, а також 17 тис. євро жінці як відшкодування видатків і витрат.

Нагадаємо, ЄСПЛ традиційно виходить з того, що стаття 8 вимагає, аби національні органи влади домагалися справедливого балансу між інтересами дитини та інтересами батьків і що в процесі балансування особливу увагу слід приділяти найкращим інтересам дитини.