Сьогодні, 02 червня 2017 року, голова Київського районного суду міста Одеси Сергій Чванкін та суддя Павло Прохоров беруть участь у третьому Щорічному форумі «Медіація і право». Організаторами заходу виступили ГС «Українська академія медіації» та Рада адвокатів Одеської області за підтримки Німецького фонду міжнародного правового співробітництва IRZ.
Медіація – позасудова структурована процедура врегулювання конфлікту шляхом переговорів його учасників за допомогою нейтрального посередника-медіатора.
Зі вступним словом виступили президент Української академії медіації Тетяна Барабаш та заступник голови Ради адвокатів Одеської області Андрій Костін.
«Наш форум стає традиційним, до нього долучаються не тільки медіатори, а і судді, адвокати та ті, хто тільки прагне стати медіатором. Дуже важливим є те, що до процесу становлення медіації в Україні долучилися і спеціалісти з Австрії та Німеччини», - зазначив Андрій Костін.
Під час першої Сесії обговорили Проект Закону «Про медіацію» на шляху до другого читання.
Медіатор та віце- президент Української академії медіації Луїза Романадзе зосередила увагу на ключових питаннях Проекту Закону «Про медіацію» №3665. Наразі цей законопроект знаходиться в Комітеті ВРУ з правової політики і правосуддя та готується до другого читання. Доповідач зазначила, що в першу чергу законодавче врегулювання медіації потрібне щоб надати юридичну значимість діяльності медіатора та підвищити обізнаність суспільства про цей спосіб альтернативного вирішення спорів.
Президент вищого суду землі у м. Брауншвейг (у відставці) Едгар Ізерман надав експертний аналіз законопроекту «Про медіацію» №3665 та запропонованих змін до нього від Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ).
Німецький експерт зазначив, що його зауваження стосуються більше техніки врегулювання. На думку пана Ізермана, якість процесу медіації залежить саме від довіри до медіатора. «У спокійно ставлюсь до того, що медіатором може бути особа, яка досягла 18-річного віку. У нас в Німеччини діють навіть шкільні медіатори. Але дуже велике значення має саме підготовка медіаторів, а питання щодо того, хто буде проводити ці навчання, залишається відкритим. Також хотів би порекомендувати замінити визначення «етика» на інше формулювання, наприклад «загально визнані стандарти медіації». Адже для пене постає питання, що таке етика і хто визначає це поняття? Серцевиною медіації є принцип добровільності, який необхідно розширити ще більше», - підсумував Едгар Ізерман.
Що стосується практичних аспектів медіації в публічно-правових спорах, то це питання висвітлила Ольга Тютюн – юрист, сертифікований бізнес-медіатор, тренер з медіації.
Під час другої Сесії буде розглянуто питання цивільно-правових угод в медіації.
Доповідач зазначила, що основною проблемою є те, що українські медіатори працюють без правового забезпечення своєї діяльності, віртуозно використовуючи обмежені можливості застосування медіації в рамках чинного законодавства.
Під час другої Сесії було розглянуто питання цивільно-правових угод в медіації.
Доповідачами виступили Міхаель Кальде - віце президент Суду землі у місті Геттінген, Володимир Зубар - керуючий партнер АО «Юрлайн», Карін Гмайнер - президент Адвокатської спілки Медіації і корпоративної поведінки Австрії.
О 15 годині розпочалася практична частина форуму, під час якої відбудеться демонстрації процедури медіації на прикладі конфлікту з юридичною складовою.