Верховний Суд України в постанові від 13 вересня 2017 року по справі №6-1455цс17 висловив свою правову позицію щодо підстав припинення договору поруки.

Так, відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника щодо повернення боргу щомісяця частинами і встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки, відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватися і до поручителя.

Таким чином, можна зробити висновок, що в разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачене частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання терміну погашення кожного чергового платежу.

Отже, оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати щомісяця, а за договором поруки поручитель відповідає в такому ж розмірі (в такій валюті, у такий строк і в такому порядку), як встановлено кредитним договором, то з моменту несплати кожного з платежів починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, і обчислення шестимісячного терміну для пред'явлення вимог до поручителя (частина четверта статті 559 ЦК України).

Якщо банк пред'явив вимоги до поручителя більш ніж через шість місяців після настання терміну для виконання відповідної частини основного зобов'язання, то поручительство припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів за межами цього терміну (частина четверта статті 559 ЦК України).

Разом з тим, правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного терміну з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.