До Конституційного Суду України надійшло подання 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 Кримінального Кодексу України.

Так, народні депутати зазначають, що статтею 368-2 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі.

При цьому, зі змісту зазначеної статті вбачається, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повинна підтверджувати доказами підстави набуття у власність грошових коштів чи іншого майна, а також доходів від них, якщо їх розмір (вартість) перевищує одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто доводити законність підстав набуття у власність активів. Якщо ж особа не може надати доказів законності, підстав отримання грошових коштів, іншого майна тощо у власність, то її може бути притягнено до відповідальності за незаконне збагачення.

Однак, таке правове регулювання не узгоджується з вимогами частин першої, другої статті 62 Конституції України. Згідно з конституційним принципом презумпції невинуватості особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (частина перша статті 62 Основного Закону України). Конституційне право на презумпцію невинуватості є абсолютним, оскільки Конституція України не передбачає жодного винятку з цього права. Отже, в законах України не може бути передбачено таких винятків, зокрема, щодо кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

Натомість, автори подання зазначають, що згідно зі статтею 368-2 Кримінального кодексу України обвинувачена у незаконному збагаченні особа вважається винною, поки не доведе свою невинуватість доказами законності підстав набуття активів у значному розмірі у власність.

Презумпція невинуватості у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядається як складова права на справедливий суд. Таким чином, не забезпечення презумпції невинуватості формулюванням складу незаконного збагачення у статті 368-2 Кримінального кодексу України порушує право особи на справедливий суд, гарантоване частиною першою статті 55 Конституції України.

Крім того, автори конституційного подання зазначають, що зазначена стаття порушує такі права особи як право не свідчити проти себе та членів своєї сім’ї, право не бути притягнутим двічі до відповідальності за одне й те саме діяння, а також порушує принцип змагальності сторін.

Детальніше ознайомитись з конституційним подання можливо за посиланням.