Сьогодні, 22 червня, пройшла Науково-практична конференція «300 днів роботи приватних виконавців в Україні: результати діяльності та перспективи розвитку професії», яку відвідали представники Київського районного суду м. Одеси.
Захід складався з 3 секцій:
- Перші досягнення приватних виконавців, позитивні тенденції розвитку професії.
- Актуальні питання виконавчого провадження. Вдосконалення законодавства. Пропозиції щодо внесення змін та поправок. Оптимізація процесів.
- Враження професійної спільноти від перших досягнень приватних виконавців.
Саме під час другої сесії приватних виконавців ознайомили з впровадженням «Електронного суду», історією його створення та перспективами. Адже українське законодавство удосконалюється, пройшла і судова реформа. І після прийняття «нових» процесуальних кодексів у всіх було одне питання: «Що таке Електронний суд і як з ним працювати?».
Модератор дискусії Секретар ради приватних виконавців Одеської області Валерій Притуляк зазначив: «Київський районний суд міста Одеси першим почав впроваджувати електронне судочинство. Вони хочуть поділитися своїм досвідом. Адже нам з вами необхідно буде працювати у цій системі також».
Виступ розпочав Голова Київського районного суду м. Одеси Сергій Чванкін, який розповів про перспективи впровадження «електронного суду» у діяльність судів першої інстанції та досвід Київського суду.
Суддя зазначив, що успіх судової реформи, безперечно, залежатиме від злагодженої роботи судів та системи виконання рішень. Київський районний суд міста Одеси намагається не залишатися осторонь інновацій, які використовують у інших країнах світу.
Одним із напрямків роботи стало запровадження проекту «Електронний суд», який реалізовується з вересня 2015 року. З цього часу до суду в електронному вигляді надійшла 5061 позовна заява, 851 заява про видачу наказу та 566 заяв в окремому провадженні.
«Ми розпочинали роботу, коли законодавство ще не передбачало обов’язковості електронного документообігу. Тепер же, після внесення змін до процесуального законодавства у грудні 2017 року, регламентовано функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційній системи.
В кодексах також передбачено, що судова інформаційно-телекомунікаційна система забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу. Тому, ми з вами і повинні вчитись працювати у системі «Електронний суд», адже це не просто вимога часу, а перевага, яка спростить доступ до правосуддя та полегшить громадянам звернення до суду», - зауважив Сергій Чванкін.
Крім того, Голова Київського районного суду та Громадської організації «Асоціація слідчих суддів України» запропонував приватним виконавцям співпрацю: наробити свої пропозиції щодо внесення змін до законодавства, спільно обговорити їх та подати відповідні законопроекти до суб'єкта законодавчої ініціативи.
Тему електронного судочинства продовжила професор, завідувач кафедри цивільного процесу НУ «ОЮА», д.ю.н. Неллі Голубєва, яка розповіла про поняття, елементи та правове регулювання «Електронного суду».
Доповідач приділила увагу міжнародному досвіду та продемонструвала, яка система працює в інших країнах. Зокрема, були розкриті моделі електронних судів Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Китаю та Південної Кореї.
«На відміну від інших європейських держав, де електронне судочинство впроваджувалося поступово, а в деяких країнах протягом десятиліть, в Україні за задумом авторів кодексу, цей процес повинен пройти швидко і одночасно в судах всіх юрисдикцій», - підкреслила Неллі Голубєва.
Також професор зазначила, що повноцінне використання системи «електронний суд» можливо при наявності ЕЦП та «офіційної» електронної адреси. При цьому, використання можливостей цієї системи, згідно норм кодексу, є правом, а не обов'язком сторін.
«Документи не формуються самостійно, а шляхом заповнення форм процесуальних документів», - додала Неллі Голубєва.