Суди розглядали справу за позовом підприємства до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування наказу ДАБІ про скасування реєстрації декларації про готовність об`єктів до експлуатації.
Відповідно до обставин справи підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугував лист сільської ради та додані документи, яким, зокрема, відповідача повідомлено про наведення підприємством у декларації про готовність об`єкта до експлуатації недостовірних даних відносно документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, оскільки на момент реєстрації декларації строк договору оренди земельної ділянки закінчився та продовжений не був.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних вимог. Суди виходили, зокрема, з того, що відповідно до статті 33 Закону України № 161-XIV від 06.10.1998 «Про оренду землі» договір оренди є пролонгованим, оскільки у місячний строк орендодавець не заперечив проти його продовження.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду не погодилась з таким висновком, оскільки додаткової угоди між підприємством та сільською радою не укладено, проте визнала вірними судові рішення про задоволення позову.
Так, ВС зазначив, що частиною другої статтею 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено підставу для скасування реєстрації декларації – виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
Колегія суддів роз’яснила, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Будівництвом об`єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об`єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової й громадської забудови, зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку.
Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.
ВС дійшов висновку, що багатоповерховий житловий будинок не може вважатися самочинним будівництвом, оскільки він збудований на земельній ділянці, що відноситься до категорії «землі житлової та громадської забудови». Станом на проведення будівельних робіт підприємство мало право оренди на відповідну земельну ділянку, а сплив строку дії договору оренди земельної ділянки сам по собі не є ознакою, встановленою частиною першою статті 367 Цивільного кодексу України, яка дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом (постанова від 13.06.2019 у справі № 757/6100/15-а).
Джерело: Українське право