Європейський суд з прав людини в справі «Кузьменко проти України» (Case Of Kuzmenko V. Ukraine) визнав наявність порушення Україною права на доступ до суду, передбаченого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основопопожних свобод.
У 2007 році на підставі постанови Деснянського районного суду м. Чернігова у квартирі заявника було проведено обшук та вилучено три мобільні телефони, які згодом було повернуто. При цьому заявник та члени його родини не були сторонами кримінального провадження, в рамках якого було проведено обшук.
Заявник звернувся до районного суду із адміністративним позовом про визнання дій працівників міліції протиправними та стягнення моральної шкоди, пославшись на положення Кодексу адміністративного судочинства України. Районний суд відмовив у відкритті провадження зазначивши, що справа не підлягала розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскарження дій слідчого проводиться в порядку кримінального судочинства. Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України ухвалу районного суду було залишено без змін.
До Європейського суду з прав людини заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основопопожних свобод на відсутність доступу до суду у зв'язку з відмовою національних суддів розглянути його скаргу на незаконний обшук квартири.
Розглянувши скаргу заявника за пунктом 1 етапі 6 Конвенції Європейський суд послався на свою попередню практику у справах проти України, в яких вже розглядав процедуру оскарження дій органів досудового слідства в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Європейський суд, серед іншого, вказав, що процедура, передбачена зазначеним кодексом, не забезпечувала швидкий та ефективний розгляд скарги заявника.
У цій справі Європейський суд дійшов висновку про порушення самої суті права на доступ заявника до суду і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з огляду на відмови національних судів розглядати позов заявника і подальше відсилання його до процедури, яка не була доступною та не забезпечувала швидкий та безпосередній розгляд позову заявника.
За рішенням ЄСПЛ Україна повинна сплатити заявнику 1500 євро відшкодування моральної шкоди.