Головний зміст

869879855Таке завдання має реалізуватися судами через постійне й послідовне ухвалення обґрунтованих і справедливих рішень на підставі принципу правової визначеності, тобто шляхом застосування правових норм у судових рішеннях таким чином, щоб вони були зрозумілими пересічному громадянинові.

 

 

 

 

 

Про це на міжнародній конференції «Судова правотворчість у механізмі забезпечення принципу верховенства права в умовах реформування правосуддя» зауважив Голова ВСУ.

Він зверну увагу на таку новелу судової реформи: з положень Основного Закону України виключено повноваження Конституційного Суду України здійснювати офіційне тлумачення законів. При цьому ніде не визначено органи, які уповноважено здійснювати таке тлумачення.

Потрібно пам’ятати, що тлумачення норми права є не тільки правом, а й обов’язком кожного судді під час здійснення правосуддя. У спірних або абсолютно нових для українського правопорядку ситуаціях саме судді першої інстанції через власну активність формують нову судову практику. Після цього вищі інстанції або погоджуються із нею, або спростовують.

Таким чином, з метою гарантування стабільності правопорядку в державі логічно, що право офіційно  тлумачити закони має перейти до повноважень найвищого судового органу.

Ярослав Романюк зауважив, що наразі ключовим завданням для судової та правової системи України в цілому є визначення шляху, яким розвиватиметься вчення про судову правотворчість, та її прикладне застосування в державі.

Закінчуючи доповідь, Голова ВСУ зазначив: «Динамічний розвиток українського суспільства та зміна соціальних умов у нашій державі очевидні. Ці обставини вимагають не тільки розвитку загалом правової системи держави, але й переосмислення ролі судів та суддів у процесі застосування як національного, так і міжнародного законодавства під час розгляду правових конфліктів. Тому на всіх нас – і суддів, і вчених, і адвокатів – чекають нові виклики та робота в нових умовах праворозуміння і правозастосування».

Ми зможемо подолати теперішні й майбутні виклики, якщо візьмемо на озброєння позитивний міжнародний досвід і практику Європейського суду з прав людини та віднайдемо власний шлях розвитку судової правотворчості. Це актуально й своєчасно якраз у процесі нинішньої судової реформи.