Головний зміст

1 52553519e97e652553519e9825Сьогодні направлено на розгляд до Комітету Верховної Ради Законопроект № 5336 «Про Конституційний Суд України», в якому приведені до відповідності Конституції основні положення щодо цього органу. Детальну увагу ініціатори проекту зосередили на процесуальній діяльності КСУ.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Законопроект передбачає, що до Конституційного Суду України можуть вноситися три види процесуальних звернень: конституційні подання, конституційні звернення та конституційні скарги.
 
 
Конституційне подання вноситься суб’єктами, визначеними у Конституції України: не менше, як 45 народними депутатами України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Верховним Судом, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Конституційне подання надає найбільш широкий доступ до правосуддя, оскільки у ньому можливо оскаржити конституційність закону України, акту Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також тлумачення Конституції України.
 
Конституційна скарга – принципово новий механізм захисту конституційних прав людини і громадянина. Скарга може бути подана особою, щодо якої було прийняте судове рішення, в якому застосований закон, який особа вважає таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). При цьому це рішення має бути остаточним та таким, що не підлягає оскарженню – як правило, це рішення суду касаційної інстанції.
 
 
За наслідками розгляду скарги закон може бути визнаний неконституційним, що надасть право особі подати заяву про перегляд рішення у її справі за нововиявленими обставинами.
 
 
За наслідками розгляду конституційного подання чи конституційної скарги виноситься рішення.
Конституційне звернення подається у «особливих» випадках, коли Конституційний Суд України здійснює одну із своїх «додаткових функцій» - попереднього конституційного контролю законопроектів щодо внесення змін до Конституції України, питань щодо конституційності міжнародних договорів, перевірки дотримання процедури імпічменту. За наслідками розгляду конституційних звернень суд приймає рішення у формі висновку.
 
 
Процесуальна процедура діяльності Суду прирівнюється до аналогічної процесуальної діяльності інших судів.
Передбачаються наступні етапи конституційного провадження:
1) Конституційне подання, звернення або скарга подаються до Конституційного Суду України.
 
 
2) Попередня перевірка.
Визначений за допомогою автоматизованої системи документообігу суду суддя-доповідач перевіряє документ на відповідність встановленим вимогам. За наслідками такої перевірки він має право винести ухвалу про залишення його без руху та надання особі часу для усунення недоліків.
 
 
3) Відкриття провадження у справі. 
Питання про відкриття провадження вирішується без виклику сторін. При цьому законопроект передбачає чіткий перелік підстав для відмови у відкритті провадження та залишення подання, заяви чи скарги без розгляду. Під час вирішення питання про відкриття провадження за конституційною скаргою колегія не перевіряє її обґрунтованість, а лише з’ясовує, чи дійсно особа має право на таку скаргу, чи було рішення у судовій справі, на яке посилається особа, остаточним та чи основане воно на законі, який скаржник вважає неконституційним. Крім того, суд відмовляє у відкритті провадження у випадку, коли конституційність цього закону вже перевірялася і ці ж норми були визнані конституційними (за винятком випадку, коли скаржник наводить принципово нові аргументи, які не були предметом розгляду раніше і які реально можуть змінити позицію суду).
 
 
4) Підготовче провадження
На стадії підготовчого провадження суддя-доповідач готує справу до розгляду. Саме на цій стадії визначаються особи, які будуть брати участь у судовому засіданні.
Законом встановлюється, що в кожному конституційному провадженні завжди наявний суб’єкт права на конституційне подання (звернення, скаргу). 
 
5) Судовий розгляд
 
 
З метою забезпечення належної швидкості розгляду справ та поєднання єдності практики та єдності правового регулювання справи розглядаються двома складами суду.
 
 
Конституційні подання та конституційні звернення підлягають розгляду виключно на пленарному засіданні суду.
Конституційні скарги розглядаються на засіданні колегії у складі п’яти суддів. Ці колегії діють від імені суду та виносять загальнообов’язкові рішення, які, проте, можуть бути переглянуті на пленарному засіданні суду.
Порядок судового розгляду чітко визначається за аналогією із Кодексом адміністративного судочинства. Основою розгляду є позиції сторін, а не фактичні обставини справи. Разом з тим передбачена можливість обмеженого встановлення фактів та обставин, але лише у кількох категоріях справ, де ці факти впливають на судове рішення: конституційні подання щодо неконституційності акту з мотивів порушення конституційно визначеної процедури його прийняття, конституційні звернення щодо імпічменту та порушення Конституції України та законів України Верховною Радою АРК. 
 
6) Винесення рішення
Конституційний Суд України вирішує справи на закритій частині пленарного засідання або у нарадчій кімнаті (якщо справа розглядалася колегією суддів). Оскільки справи у Суді є особливо складними не передбачається обов’язок суду винести рішення негайно після завершення розгляду справи. Процедура обговорення справи чітко регламентується.
Рішення приймаються більшістю від складу суду, що брав участь у вирішенні справи – це створює передумови до прийняття остаточного рішення швидше, оскільки справи будуть вирішуватися як і в усіх інших судах України та більшості судів світу – більшістю суддів, які брали участь у вирішенні справи.
 
 
7) Проголошення рішення та його зміст.
Пропонується перейняти практику Європейського суду з прав людини та судів англосаксонської системи, коли у рішенні має бути чітко зазначено, хто є його основним автором, хто із суддів підтримав рішення, а хто виступив проти. Крім того, прямо на засіданні суду після проголошення рішення інші судді можуть проголосити свої окремі думки – як на підтримку рішення, так і на його спростування.
 
 
Законопроект чітко визначає зміст судового рішення. Так, у разі вирішення питання про конституційність, суд визнає акт неконституційним в цілому лише у разі порушення конституційної процедури його розгляду, схвалення або оприлюднення, а також у ситуації, коли весь акт системно є неконституційним. Разом з тим, підставами для визнання норми неконституційною є не лише її пряма невідповідність нормам Конституції, але і перевищення повноважень органом, який видав акт, звуження актом існуючих прав і свобод людини і громадянина. У випадку визнання неконституційною норму, яка вносить зміну до іншої норми – попередня редакції норми відновлюється
Окремо встановлюється процесуальний строк для оскарження актів з процедурних підстав – 1 рік з дня їх оприлюднення. Цим забезпечується сталість правової системи. Разом з тим матеріальна неконституційність є підставою для оскарження акту в будь-який момент.
8) Перегляд рішень
Законопроект встановлює порядок перегляду судових рішень, які виносяться Конституційним Судом України. 
При цьому право на перегляд є дискреційним. Заява про перегляд судового рішення подається до суду в 19 примірниках. Один примірник приєднується до справи, а інші передаються кожному із суддів. Протягом певного часу кожен суддя має право ініціювати процедуру голосування щодо необхідності розгляду заяви. Якщо суддя ініціює голосування, то протягом встановленого періоду часу інші судді можуть голосувати за здійснення перегляду. Перегляд відбувається лише за нього проголосувало не менше, як 10 суддів. Тільки тоді справа призначається до розгляду на пленарному засіданні суду. В іншому випадку заява відхиляється ухвалою, яка в якості мотивації містить лише інформацію про те, що заява не отримала підтримку необхідної кількості суддів. 
 
 
Після розгляду справи на пленарному засіданні суду приймається нове рішення. Для скасування рішення або висновку, яке раніше виносилося на пленарному засіданні суду, необхідна згода не менше, як 2/3 від складу суду, що розглядає справу. Судді, які раніше брали участь у розгляду справи, беруть участь і у перегляді рішення, оскільки ця процедура не є процедурою оскарження.
 
 
Перегляд рішень колегій суддів відбувається за процедурою нового  розгляду справи – тобто суд заново розглядає конституційну скаргу та виносить по ній рішення.
 
 
Перегляд процесуальних рішень відбувається без виклику сторін.
Ця процедура запозичена із існуючої в багатьох західних країнах процедури enbancrehearing під час якої суд переглядає у своєму повному складі рішення власної колегії суддів з метою забезпечення єдності судової практики в межах суду. 
 
 
Окремо слід зазначити, що всі матеріали всіх конституційних проваджень будуть відкриті для ознайомлення в режимі он-лайн через сайт суду. Всі матеріали проваджень та всі документи у провадженнях будуть скануватися та оприлюднюватися. Всі засідання суду будуть транслюватися, а записи засідань зберігатися з можливістю їх перегляду через веб-сайт суду.