Головний зміст

sbor28 листопада у Верховній Раді України зареєстрували проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення від сплати судового збору споживачів житлово-комунальних послуг)» 5464.

 

 

 

 

 

Як зазначають автори, його розроблено у зв’язку із необхідністю забезпечення захисту прав споживачів комунальних послуг та стимулювання виконавців до надання послуг належної якості шляхом звільнення споживачів житлово-комунальних послуг від сплати судового збору при зверненні до судових органів за захистом своїх прав, пов’язаних із наданням, споживанням та оплатою послуг.

 

Житлово-комунальне господарство – одна з  технічно відсталих галузей економіки, із багатьма проблемами, які виробники та виконавці комунальних послуг, що займають монопольне становище у відповідних сферах, не мають бажання вирішувати. Незважаючи на значне підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги протягом останніх двох років, якість надання цих послуг досить часто не відповідає встановленим вимогам. 

Єдина дієва можливість для споживачів захистити свої права у випадку ненадання, несвоєчасного надання послуг, надання послуг неналежної якості або обсягу, або отримати перерахунок вартості таких послуг – це звернення до суду, адже самі виконавці послуг вкрай рідко погоджуються в добровільному порядку усунути допущені ними порушення.

 

Закон України «Про захист прав споживачів» у статті 22 закріплює, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Відповідно до частини третьої зазначеної статті споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Аналогічне положення містилося і в пункті 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», однак з набранням чинності 01 вересня 2015 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VIII почала діяти нова редакція зазначеної статті, яка сьогодні не передбачає звільнення споживачів від сплати судового збору.

 

Отже, внаслідок прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII виникла неузгодженість між нормативно-правовими актами у питаннях звільнення від сплати судового збору.

 

Судова практика, яка склалася за цей час, демонструє наявність двох протилежних підходів до вирішення питання про сплату судового збору споживачами. Так, окремі суди вимагають від споживачів сплати судового збору в загальному порядку та займають позицію, за якою закон «Про судовий збір» є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює засади справляння, об’єкти та розміри ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, а ст.5 вказаного документа викладена в новій редакції пізніше від закону «Про захист прав споживачів». Інші судді не вимагають виконання цими суб’єктами процесуального обов’язку щодо сплати судового збору, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів» як нормативно-правовим актом, який визначає особливості правового статусу споживачів.

 

Ініціатори обґрунтовують необхідність прийняття законопроекту наступним. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 9 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів»  у пункті 13 розділу В закріплює, що політика урядів повинна бути спрямована на забезпечення, в тому числі, ефективного захисту проти практики, яка може негативним чином зачепити економічні інтереси споживачів і здійснення вибору при покупці. Пункт 28 розділу Е цієї Резолюції говорить, що урядам слід розробляти і підтримувати прийняття правових та / або адміністративних заходів, що дозволяють споживачам або, в разі необхідності, відповідним організаціям отримати компенсацію шляхом застосування офіційних або неофіційних процедур, які повинні бути оперативними, справедливими, недорогими і доступними. Подібні процедури повинні особливо враховувати інтереси споживачів з низьким рівнем доходу.

 

Враховуючи низьку якість комунальних послуг, поєднану із необґрунтовано завищеною їх вартістю, необхідність сплачувати судовий збір за відстоювання своїх прав у судовому порядку лягає на споживачів комунальних послуг непід’ємним тягарем, що не відповідає умовам доступності, справедливості та низької вартості процедур захисту, які передбачені зазначеною вище Резолюцією.

 

Таким чином, існує нагальна необхідність у якнайшвидшому усуненні  неузгодженості правових норм щодо сплати судового збору  шляхом внесення законодавчих змін, які б забезпечили приведення Закону України «Про судовий збір» у відповідність до законодавства, яке визначає сукупність прав, свобод та інтересів споживачів.

 

Законопроектом пропонується доповнити ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» новим пунктом, яким передбачити, що позивачі – споживачі житлово-комунальних послуг – у справах щодо спорів, пов’язаних з наданням, споживанням та оплатою житлово-комунальних послуг, звільняються від сплати судового збору.

 

Це гарантуватиме право споживачів комунальних послуг на судовий захист та забезпечить їм безперешкодний доступ до правосуддя.