Головний зміст

9353394 квітня 2016 року набрали чинності норми закону №888-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг", що торкаються сфери реєстрації місця проживання.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Що саме змінив закон?
 
1. Можна забути про "паспортний стіл".
 
Тепер замість Державної міграційної служби України для реєстрації місця проживання треба звертатися до виконавчого органу місцевої ради, або ж до сільського голови, якщо не утворений виконавчий орган сільської ради.
 
2. У випадку зміни місця проживання вже не потрібно нести талон зняття з реєстрації.
 
Навіть якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, то реєстраційний орган все одно самостійно надсилатиме повідомлення про зняття особи з реєстрації за попереднім місцем проживання особи.
 
3. Розмір плати за реєстрацію місця проживання дещо підвищено.
 
Якщо раніше вартість реєстрації становила 0,05 неоподаткованого мінімуму доходів громадян – 85 копійок, то зараз реєстрація коштуватиме 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати – біля 12 гривень.
 
4. Пом'якшено адміністративну відповідальність за проживання без реєстрації місця проживання.
 
Якщо раніше передбачались як попередження, так і штраф – то тепер залишили лише попередження. Воно застосовуватиметься до осіб, які цілеспрямовано прибули реєструвати нове місце проживання, проте після зняття з реєстрації попереднього місця проживання вже спливло 30 календарних днів.
 
Отже, певні зміни дійсно відбулись.
 
Однак сама дозвільна модель реєстрації місця проживання, тобто система, що успадкована Україною з часів існування СРСР, за якої особа жорстко "прив'язана" до прописаної адреси у паспорті, – залишається.
 
Закон стосується насамперед процесу з децентралізації влади. У громадян більше немає потреби звертатися до Державної міграційної служби, і вони можуть отримати цю послугу максимально близько до свого місця проживання та набагато швидше. Адже тепер послугу можна отримати навіть у селі, де є виконавчий орган чи сільський голова.
 
Крім того, для отримання послуги тепер доведеться витрачати замість 3 днів, як це було фактично, адже документи з центрів надання адміністративних послуг передавалися до ДМС і назад у зворотному порядку, до 30 хвилин.
 
Однак щодо самого змісту "реєстрації місця проживання" та процедури – зміни наразі не принципові.
 
Громадяни й надалі мусять збирати документи та підтверджувати право проживання у житлі для цієї реєстрації, оскільки перелік документів, необхідний для даної процедури, не зазнав суттєвих змін.
 
А без цього, в свою чергу, неможливо отримувати більшість адміністративних і соціальних послуг.
 
Тому , можна зробити висновок, що сама процедура реєстрації місця проживання насправді не змінилася.
 
Відбулась лише перестановка зміни суб'єкта надання адмінпослуг, у тому числі з реєстрації місця проживання, та скасування талонів на реєстрацію. Однак це не може вважатись зміною самої процедури чи, навіть, системи, як про це декларували заголовки українських ЗМІ.
 
Тож, по суті, система все ще потребує суттєвого реформування та адаптування під сучасні потреби населення.