Пропонуємо до вашої уваги детальний репортаж видання «Юридична газета» з Науково-практичної конференції «Електронне судочинство – новее обличчя правосуддя».

 

 

 

 

 

 

Як всі ми знаємо, нові процесуальні кодекси, які набрали чинності у грудні 2017 р., передбачають створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (так званий «Електронний суд»). Проте деякі українські суди не чекали судової реформи, щоб запровадити електронний документообіг у роботі з адвокатами, правоохоронними органами та «апгрейдитися» відповідно до кращих можливостей ІТ в судочинстві. Одним з таких судів є Київський районний суд Одеси, в якому за підтримки американської програми USAID «Нове правосуддя» запровадили пілотний проект «Електронний суд».

 

Цій темі зокрема та перспективі «електронізації» судової системи нашої країни загалом була присвячена конференція в м. Одеса, яка відбулась 19.05.2018 р. Модератором заходу виступив Сергій Чванкін, голова Київського районного суду Одеси та голова Асоціації слідчих суддів України.

 

У своєму вітальному слові представник програми «Нове правосуддя» Деніел Райан зазначив, що Україна, на його думку, є глобальним лідером інновацій всесвітнього значення, що відіграють важливу роль для розвитку держави. Окремо він відзначив систему публічних закупівель ProZorro. Експерт висловив радість з приводу того, що судова система долучається до цього прогресу. Він вважає, що за допомогою електронного судочинства судова влада стає більш прозорою.

 

На думку члена ВРП Ігоря Артеменка, запровадження електронного правосуддя є питанням не майбутнього, а сьогодення. За його словами, ВРП також працює в цьому напрямку.

 

Олег Жученко, прокурор Одеської області, наголосив, що майбутнє за людьми, які не просто використовують те, що їм дали, а самостійно вміють створювати зміни. «Саме з кваліфікованими ІТ-працівниками ми досягнемо значного успіху», – підкреслив спікер.

 

Сергій Чванкін презентував звіт досягнень Київського районного суду Одеси з впровадження електронного судочинства. Він зазначив, що проект «Електронний суд» був запроваджений у вересні 2015 р. З цього часу і до сьогодні до суду надійшла 5051 позовна заява, 846 заяв про видачу наказу та 557 заяв в окремому провадженні.

 

Пан Чванкін повідомив, що суд налагодив співпрацю з органами прокуратури, поліцією, адвокатами, центром надання безоплатної вторинної правової допомоги, банками, міграційною службою, експертними установами. Також було налагоджено співпрацю з Державною виконавчою службою (можливе створення виконавчого документа в електронному вигляді) та Державною фіскальною службою (за час роботи проекту 83 виконавчих документи направлено в електронному вигляді).

 

Неллі Голубєва, д.ю.н., професор, розповіла про міжнародний досвід запровадження ІТ-технологій в судочинстві.

• США. Тут працює система Case ManadgmentElectronic Case Files. Вона була запроваджена ще у 1995-1996 рр. Система дозволяє подавати документи справи (такі як заяви, пропозиції та клопотання) за допомогою інтернету. За її словами, сайти майже кожного суду США прості та аскетичні, там міститься достатньо звичайної інформації для адвокатів без певних дизайнерських рішень. Пані Голубєва зазначила, що одним з важливих моментів у США є те, що база даних з усіх судових прецедентів розміщена на державному сайті, але вона платна (на відміну від України, де Єдиний державний реєстр судових рішень знаходиться у вільному доступі).
• Австралія. На головному сайті Федерального суду пропонується подивитися відео про те, як користуватися електронним судом. Концепція відео: змучений юрист зі стосом паперу порівнюється з успішним юристом, який виконує роботу з судами за допомогою кліків кнопкою мишки. Австралійці дуже пишаються своєю системою е-правосуддя (особливо можливістю судових розглядів за допомогою відеоконференцзв’язку).
• Китай. Суд м. Чженчжоу вперше у 2016 р. провів судовий процес з використанням популярного месенджера WECHAT. 18.08.2017 р. у м. Ханчжоу відкрився перший у світі (як представили його китайці) інтернет-суд. На презентацію вони запросили всіх представників інформагентств. Технологічна суть його роботи полягає в тому, що весь процес ведеться за допомогою відеоконференції. Всі особи, які «підключені», вважаються присутніми.
• Великобританія. Доповідач відзначила роботу Money claim Online – система електронної подачі документів, що є доступною для громадян та адвокатів.
• Італія. Processo Civile Telematico – основна система електронної подачі документів для цивільних справ.
• Польща. Електронний суд Любліна (розпочав роботу 01.01.2010 р.) розглядає всі справи (окрім кримінальних) лише в електронному вигляді. До компетенції електронного суду належить розгляд справ про стягнення грошових коштів.
• Сінгапур. Судочинство повністю здійснюється без паперових носіїв.

 

Спікер надала поради, яким чином потрібно впроваджувати систему в Україні:

• просувати систему, зробити її частиною повсякденного життя;
• впроваджувати систему поступово;
• паралельно працювати із законодавцями;
• зберігати систему якомога простішою;
• встановити необхідний рівень безпеки;
• зробити обов’язковим використання електронного судочинства.

 

Що у Верховному Суді?

 

Про перспективи використання переваг та опцій електронного судочинства Верховним Судом розповіли судді Верховного Суду Ганна Вронська та Олена Кібенко.

 

За словами пані Вронської, Верховний Суд вже почав запроваджувати нову структуру судового рішення. Вона відрізняється більшою структурованістю. Це перший крок до впровадження електронного судочинства. «У вступній частині рішення стисло викладаються обставини, що були досліджені судами попередніх інстанцій. В основній частині ми коментуємо, чому прийняли саме таке рішення. Наприкінці міститься 2-3 абзаци про правильне застосування норми права», – пояснює суддя.

 

Отже, використання нової структури судового рішення дозволить кожному учаснику справи з легкістю відшукати його аргумент у судовому рішенні та прочитати оцінку цього аргументу судом. За допомогою пошукової оптимізації можна буде відслідковувати правові позиції різних судів. Таким чином можна буде отримати чітку та структуровану інформацію щодо рішень інших судів. Цю інформацію зможуть використати судді під час написання касаційних скарг.

 

«Раніше, ще коли я працювала адвокатом, ми писали так: чим більша касаційна скарга, тим вона краща. Проте зараз ми розуміємо, що адвокати роблять не зовсім правильні акценти», – зауважила доповідач. За її словами, існує багато запитань та нарікань. Не всі судді сприймають нову структуру документа, але це питання часу.

 

«Ми чекаємо, коли запрацює Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Крок за кроком Верховний Суд починає переходити до електронного документообігу. В США ми бачили, як американські юридичні фірми надсилають до суду документи лише в електронному вигляді. Нам потрібно починати з простого, а саме зробити зручний таймінг для всіх учасників процесу. Можуть бути зловживання, існує багато питань… Але якщо ми будемо сидіти на місці, то з місця не зрушимо», – підкреслила пані Вронська. Вона вважає, що електронне судочинство – це можливість підвищити рівень довіри суспільства до судової системи.

 

Олена Кібенко розповіла, як працює електронне судочинство у Великій палаті Верховного Суду. «Впровадження системи в Київському суді Одеси – це особиста ініціатива людей, без бажання яких це не запрацює навіть попри прийняті законодавчі зміни», – зазначила вона. Велика палата ВС – це 17 суддів з різних юрисдикцій. Без електронного суду складно буде налагодити роботу.

 

Згідно з доповіддю Олени Кібенко, у Великій Палаті справи отримуються як у паперовій, так і в електронній формі (скан-копії документів). Це не вимога законодавства, а внутрішній документообіг. Скануються не всі, а лише базові документи. «Важливо запровадити можливість робити закладки або примітки на електронному документі. Однак у нас поки що немає такої можливості», – зазначила суддя.

 

Тут немає календаря судді. Є лише паперові переліки, на базі яких можна сформувати у програмі перелік всіх засідань Великої палати. Існує окремий електронний календар відпусток. Також важливо запровадити віддалений доступ роботи.

 

Недоліком є незручна форма діловодства, подібна до Excel. Немає версії, адаптованої до суддівських потреб. Немає пошуку та менеджера завдань.

 

Член Ради суддів України Інна Плахтій зауважила, що за 2014-2018 рр. наші судові процеси достатньо змінилися, доступ до інформації також зазнав змін. 22.07.2015 р. РСУ ухвалила рішення, яким запровадила застосування проекту «Електронний суд». «Я та мої колеги заздримо Київському суду Одеси. Тому що вони мають суд майбутнього», – підкреслила суддя.

 

Комунікація перш за все

 

Про комунікацію в соціальних мережах для судової гілки влади розповів суддя Львівського окружного адміністративного суду Олександр Сасевич. Він зазначив, що до початку Майдану кількість користувачів інтернету в Україні становила 280 тис. Сьогодні кількість користувачів становить 21,6 млн. За словами спікера, інтернет – це можливість комунікації для суспільства. За статистикою (2018 р.), яку привів пан Сасевич, 67% українців, які користуються інтернетом – це користувачі Facebook, 81% – користувачі YouTube, 24% – користувачі Instagram.

 

За словами спікера, соціальні мережі – це різноманітні канали комунікації у режимі онлайн, що дозволяють представникам судової системи взаємодіяти, ділитись інформацією та співпрацювати. Соціальні мережі, на його переконання, дають можливість вести діалог, на відміну від сайтів, які передають інформацію аудиторії і цим самим забезпечують лише односторонню комунікацію.

 

Далі у своїй доповіді Олександр Сасевич проаналізував кожну з найбільш популярних соціальних мереж в Україні та пояснив, як судова гілка влади може використовувати їх можливості на свою користь. На його думку, Facebook-сторінки Верховного Суду та ВККСУ повністю відповідають духу розвитку. Аналогічно він висловився про YouTube-канал Вищої Ради Правосуддя.

 

Коментарі:

 

Ганна Вронська, суддя Верховного Суду

 

– У контексті запровадження електронного судочинства у Верховному Суді, де є #зрада, а де #перемога? Якими моментами Ви пишаєтеся, а над чим потрібно працювати?

– Щодо «пишаєтеся», думаю, говорити поки що зарано. Суд не так давно працює, система доопрацьовується. Однак варто зазначити, що запровадження електронного правосуддя має стати челенджем не лише для суддів. До цього процесу повинні бути залучені всі (адвокати, прокурори також мають підтримати цю ідею). Одна суддя сьогодні виступила на заході та сказала, що якщо вона пропонує сторонам отримувати рішення в електронному вигляді, погоджується лише 1 з 10. Існує недовіра, не можна зрозуміти, як такі рішення потім оскаржувати. Тому для цього потрібен час. Поки немає ні #зради, ні #перемоги. Процес запровадження електронного судочинства відбувався б швидше, якби його підтримували всі учасники судового процесу.

 

– Які виклики доведеться пережити судовій системі у найближчі кілька років?

– Популяризація цієї ідеї, тому що вона дуже корисна. Проте, як завжди, багато хто, не розібравшись у суті питання, кричатиме: «Зрада!». Дійсно, судовий збір можна буде платити менший, якщо ти подаєш документи в електронному вигляді. Повинен бути графік запровадження. Це не можна робити за один день. Звичайно, в господарській юрисдикції це може відбуватися простіше, оскільки там все-таки юридичні особи. Де є фізичні особи, все може бути складніше. Всі нюанси потрібно пояснювати. Мені здається, що згодом люди зможуть відчути переваги (спочатку адвокати, а потім і громадяни), адже це зручно. Коли є комп’ютер і доступ до мережі, ти можеш самостійно вирішувати питання щодо обміну документами, отримання інформації, сплати мита. Однак світ рухається так швидко, що ми можемо вже й не наздогнати його, коли почнемо вирішувати, робити щось чи ні.

 

Сергій Чванкін, голова Асоціації слідчих суддів України, голова Київського районного суду м. Одеси

– З якими труднощами Ви зіштовхувалися у процесі реалізації електронного судочинства у своєму суді?

– Основне завдання – роз’яснити, що голова суду робить це не для себе, а для суддів. Електронний суд та інші заходи впроваджуються для відкритості судової системи. Швидко розглянута справа – це зростання довіри до суду. І судді повірили мені. Якщо ніхто не знатиме, як і для чого ми працюємо, навіщо використовуємо електронний суд, працюємо зі ЗМІ… Якщо ми самостійно не повідомимо про якусь цікаву подію чи екстраординарну справу, то її знайде якась зацікавлена особа та надасть інформацію зі своєї позиції. Тому потрібно працювати на випередження. В Київському районному суді Одеси працюють 4 прес-секретарі. Вони мають завдання – співпрацювати із засобами масової інформації (не лише з регіонами Одещини, Миколаївщини та Херсонщини, але й з іншими), щоб популяризувати Одещину та судову владу загалом. Мені було приємно, коли під час мого візиту в США федеральний суддя Ентоні Дж. Тренг зазначив, що з 3-х гілок влади судовій владі у Штатах довіряють найбільше. Цим «лозунгом» ми повинні керуватися у своїй роботі.

 

Неллі Голубєва, д.ю.н., професор

 

 

Проблемні моменти реалізації електронного правосуддя

– Окрім позитивних моментів, про які всі говорять, у контексті можливості спілкування з судом за допомогою електронного судочинства, проблемним моментом є можливість збереження таких обсягів інформації. Однак, на мою думку, наші ІТ-фахівці впораються з цією проблемою. Проте є ще багато процедурних та процесуальних моментів, над якими зараз потрібно працювати. Зокрема, це проблеми термінів подачі документів, прийняття документів судом, «втома» від ІТ-технологій, якщо ляже велике навантаження на апарат суду тощо. Загалом, все це можна вирішити. Вчасно проведене навчання, технологічна підтримка, якісна апаратура зможуть вирішити ці проблеми. Головну роль відіграє загальне переконання в тому, що електронний суд запрацює. Нехай у завеликому масштабі, нехай потім виникне багато проблем… Однак якщо ми будемо відслідковувати ці проблеми, якщо ДСА увесь час триматиме руку на пульсі цього нововведення, то ці всі проблеми можна буде вирішити.

 

Олександр Сасевич, суддя Львівського окружного адміністративного суду

– Я вважаю, що моїм колегам-суддям, передусім, необхідно зрозуміти, що це потрібно громадянам. У нас дуже багато точиться розмов про те, чи вважаємося ми сервісом, чи тими, хто здійснює правосуддя. Потрібно це сприймати правильно. Більша частина цивілізованого світу вважає, що ми є сервісом. На мою думку, електронне правосуддя є кроком уперед. Насамперед, з позиції транспарентності – відкритості діяльності суду, можливості доступу до правосуддя у більш стислі терміни, зменшення витрат, пов’язаних із судами. Тому необхідно просто мобілізувати свої мізки, мати бажання та перейти на нову сходинку розвитку судової влади.

 

Олександр Рябець, адвокат, голова правління ГО «Спілка юристів Одеської області»

– Всі чудово розуміють, що електронне судочинство – це майбутнє. Стовідсотково це відбудеться. Однак важливим моментом є труднощі, з якими нам доведеться зіштовхнутися. Це відсутність комунікації між судами, всередині судової системи, між судами та адвокатами (тому що саме адвокати подають позовні заяви). Ми знаємо, що зараз існують пілотні суди, але інші нібито про це не знають. Тому завдяки Асоціації слідчих суддів України, Київському районному суду Одеси й такому формату сьогоднішнього заходу ми отримуємо комунікаційний майданчик. «Електронний суд» ніколи не запрацює формально, на кшталт: «Ось, давайте тепер працювати так». Ні, так не буде. З адвокатами та суддями потрібно розмовляти. Люди повинні прийти до цього розуміння. Здійснити все це можна саме через комунікацію. Тоді ми отримаємо те, до чого прагнемо.