ККС ВС переглядав судові рішення у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 КК України.
Вироком суду, залишеним без зміни апеляційним судом, особу засуджено за ст. 116 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки і два місяці, застосовано положення ч.5 ст.72 КК України та звільнено від призначеного покарання у зв'язку з повним його відбуттям.
Відповідно до вироку суду засуджений, раптово виявивши факт зради, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, раптово виниклого внаслідок тяжкої образи з боку особи (її образливих висловлювань на його адресу, принижуючих його людську та чоловічу гідність), силою штовхнув останню долонею у щоку, від чого потерпіла вдарилася скронею в стійку автомобіля. Після цього, взявши до рук ремінь безпеки переднього сидіння, накинув його на шию особи і став здавлювати, в результаті чого особа померла на місці.
Прокурор звернувся з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції, в якій покликався на те, що в ухвалі не зазначено, які дії потерпілої суд вважав непристойними та такими, що особливо принижували чоловічу та людську гідність засудженого, оскільки твердження останнього про образливі висловлювання потерпілої, не узгоджуються з викладеними обставинами, висновки суду про образу базуються на показаннях зацікавлених осіб; не дано оцінку показанням свідків, які стверджували про неодноразові погрози вбивством з ревнощів на адресу потерпілої.
ВС залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без зміни.
Суд касаційної інстанції роз’яснив, що частина 1 статті 115 КК України, за якою пред'явлене обвинувачення засудженому, передбачає відповідальність за умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, тобто за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. З об'єктивної сторони даний злочин характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв'язком між указаним діянням та наслідком, а із суб'єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.
Відповідальність за статтею 116 КК України передбачена за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Суб'єктивна сторона складу даного злочину характеризується особливим емоційним станом суб'єкта - його сильним душевним хвилюванням, а умисел на позбавлення життя потерпілого виникає раптово і реалізується негайно.
Сильним душевним хвилюванням (фізіологічним афектом) є раптовий емоційний процес, викликаний поведінкою потерпілого, що протікає швидко і бурхливо, та певною мірою знижує здатність особи усвідомлювати свої дії і керувати ними.
Таким, що виник раптово, визнається стан сильного душевного хвилювання, процес виникнення і протікання якого характеризується неочікуваністю, миттєвістю, бурхливістю, швидкоплинністю.
ВС зазначив, що психічне ставлення особи при вчиненні цього злочину характеризують дві особливості: 1) умисел завжди є таким, що раптово виник, і афектованим; 2) емоційний стан винної особи характеризується сильним душевним хвилюванням, що певною мірою знижує її здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Суд роз’яснив, що розмежування умисного вбивства від вбивства в стані сильного душевного хвилювання здійснюється як за об'єктивною так і суб'єктивною стороною цих злочинів. Зокрема, при кваліфікації злочину за ст.116 КК України суспільно небезпечне діяння особи спровоковане насильством, систематичним знущанням або тяжкою образою з боку потерпілого.
ВС зауважив, що тяжка образа - умисне грубе приниження честі і гідності суб'єкта, яке може бути вчинене у будь-якій формі, у тому числі і словесно. Важливе значення для оцінки образи як такої, що є тяжкою, мають емоційні особливості суб'єкта та сприйняття ним факту образи.
У справі суд для оцінки образи як такої, що є тяжкою взяв до уваги індивідуально-психологічні, емоційні особливості засудженого. Із висновку судово-психіатричної експертизи та показань експертів встановлено, що під час вчинення вбивства засуджений знаходився у стані класичного фізіологічного афекту (як психологічної основи душевного хвилювання) який був спровокований висловлюваннями потерпілої на його адресу, які глибоко принизили людську та чоловічу гідність останнього (постанова від 29.08.2018 у справі № 234/8200/16-к).
Джерело: Українське право