Цього разу огляд містить опис чотирьох справ, розглянутих ЄСПЛ.

Черговий (восьмий) огляд практики ЄСПЛ містить, окрім іншого, рішення у справі PETUKHOV v. UKRAINE (No. 2), в якому ЄСПЛ констатував порушення статті 3 Конвенції у зв’язку з відсутністю адекватної медичної допомоги заявникові під час його перебування під вартою та у зв’язку з відсутністю перспектив звільнення при відбуванні покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

У рішенні у справі GUÐMUNDUR ANDRI ÁSTRÁÐSSON v. ICELAND, що висвітлюється в цьому огляді, заявник скаржився на те, що процедура призначення на посаду судді, який розглядав його справу, не відповідала вимогам закону. У цій справі ЄСПЛ констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо права заявника на законний суд.

Заслуговує на увагу також і рішення ЄСПЛ у справі DRĖLINGAS v. LITHUANIA, в якому порушуються питання визнання осіб членами окремої національної та етнічної групи і, як наслідок, можливості кваліфікації злочинних дій щодо них як геноциду відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року.

Окремий інтерес становить і справа KANGERS v. LATVIA. Відповідно до рішення ЄСПЛ у цій справі національні суди визнали заявника винним у скоєнні правопорушення повторно, хоча справа щодо першого правопорушення все ще перебувала на розгляді у суді. Така ситуація спричинила порушення закріпленого пунктом 2 статті 6 Конвенції права заявника вважатися невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Ознайомитись з оглядом практики ЄСПЛ можна за посиланням.