Верховний Суд України висловив свою правову позицію по справі №6-2805цс16 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентної виплатою.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який скоїв ДТП і не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Деліктне зобов'язання виникає з факту заподіяння шкоди (зокрема, майнового) і продовжується до моменту його відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка заподіяла шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і особа, що заподіяла шкоду (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування заподіяння потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка заподіяла шкоду, а іншою особою за умови, що законом передбачена такий обов'язок іншої особи, хоча вона шкоди не заподіяла. При цьому по статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до цієї особі у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, яка не завдавала шкоди, свого обов'язку по відшкодуванню потерпілому шкоди, заподіяних іншою особою, потерпілий отримує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).