Головний зміст

         
1443523467 1428494086 justice judge lawyer work suit 144239740120Частиною 1 статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, така допомога надається безоплатно.
 
 
 
 
 
 
 
Відповідно до п. с ч. 3 ст. 6 Конвенції «про захист прав людини і основоположних свобод», кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або – за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника – одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
На виконання положень Конституції України та Конвенції Верховна Рада України прийняла 
Закон України «Про безоплатну правову допомогу», яким встановлено, що безоплатна  первинна  правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України  та цим Законом мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.
Безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб: особи, які  перебувають  під  юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний  дохід їхньої сім'ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для  осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення,  інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість  пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб,  - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону; діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які  перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону; особи, до яких застосовано адміністративне затримання, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону; особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону; особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими, - на правові послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону; особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - на правові послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону; особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального  процесуального  кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових  послуг,  передбачені частиною другою статті 13 цього Закону; особи, на яких поширюється дія Закону  України  «Про біженців  та  осіб,  які  потребують  додаткового  або тимчасового захисту», - на всі види правових послуг, передбачені частиною  другою  статті 13 цього Закону, з моменту подання особою заяви  про  визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою, а 
також іноземці та особи без громадянства, затримані  з метою ідентифікації  та  забезпечення  примусового видворення, з моменту затримання; ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до  числа жертв нацистських переслідувань, - на правові послуги, передбачені пунктами 1-3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов'язаних з їх соціальним захистом; особи,  щодо  яких  суд  розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної  особи, визнання фізичної особи 
недієздатною та поновлення  цивільної дієздатності фізичної особи, - на правові послуги,  передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді; особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в  примусовому порядку, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді; особи,  реабілітовані відповідно до    законодавства України, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини 
другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією.
Одною з важливих проблем цього Закону є те, що він не закріплює вільний вибір особою захисника. Також, чинний Кримінально-процесуальний Кодекс України за певних обставин дозволяє змусити обвинуваченого користуватися безоплатною правовою допомогою.
Іншою проблемою є неможливість заміни адвоката та подальше затягування справи. Так, якщо адвокат, який надає безоплатну правову допомогу, не з’являється у судове засідання, центр надання безоплатної правової допомоги не може замінити цього адвоката, який діє на підставі угоди з клієнтом, крім випадків, коли захисник: захворів, неналежне виконання ним своїх зобов'язань за умовами договору, недотримання ним порядку надання БПД,виключення з Реєстру адвокатів. Така затримка може призвести до порушення прав сторін щодо строків розгляду справи.
З огляду на викладене, Закон України «Про безоплатну правову допомогу» недостатньо досконалим, потребує удосконалення та відповідності до Конституції України та Конвенції, проте в цілому центр з надання безоплатної правової допомоги справляється з покладеними на них обов’язками.
Слід наголосити, що у м. Одесі працює регіональний центр з надання правової допомоги.