26 травня 2017 року Національне агентство з питань запобігання корупції презентувало проект нової Методології проведення антикорупційної експертизи, розроблений спільно з Програмою розвитку ООН в Україні та Інститутом прикладних гуманітарних досліджень.

Положеннями Закону України «Про запобігання корупції» передбачається проведення Національним агентством (за власною ініціативою) антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, що вносяться на розгляд Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України.

Така антикорупційна експертиза проводиться з метою виявлення та усунення або мінімізації корупційних факторів у проектах нормативно-правових актів.

Як пояснюють у НАЗК, головна проблема Методології 2010 року в тому, що вона визначає суто технічний підхід до аналізу норм проекту акта у відриві від аналізу фактичної ситуації, реального життя.

«НАЗК сьогодні володіє унікальною базою даних щодо корупційних ризиків з урахуванням сфер діяльності та регіональних особливостей, адже погоджує антикорупційні програми міністерств та інших державних органів, які містять аналіз таких ризиків. Нова Методологія дає можливість проаналізувати проект акта, зокрема, із урахуванням того, в яких умовах готувався документ та за яких умов його положення застосовуватимуться на практиці», – зазначив Член НАЗК Руслан Рябошапка.

Так, експертиза за новою Методологією складатиметься із таких етапів:

1) проведення первинної оцінки проекту НПА за сферою правового регулювання тощо;

2) встановлення наявності ознак корупційних факторів, ризиків;

3) проведення Експертизи: здійснення системного аналізу проекту НПА; ідентифікація корупційних ризиків та оцінка ступеню їх корупціогенності;

4) підготовка Висновку щодо результатів Експертизи.

При прийнятті рішення про необхідність проведення Експертизи та безпосередньо при її проведенні обов’язково оцінюватиметья наявність ознак та можливість впливу, зокрема, таких корупційних факторів:

1) наявність ознаки виходу органу, який розробив та/або затверджує (ухвалює) проект НПА, за межі встановлених законом повноважень або дублювання нормативного регулювання в актах різних органів;

2) наявність обґрунтованих підстав вважати, що рішення про підготовку проекту НПА, або безпосередньо його підготовка здійснювались в умовах потенційного/реального конфлікту інтересів, а так само з порушенням інших обмежень чи заборон, передбачених Законом;

3) наявність прямого чи опосередкованого зв’язку осіб, які приймають рішення про підготовку та/або затвердження (ухвалення) НПА, із політичними партіями чи пов’язаними з ними громадськими рухами чи організаціями;

 4) наявність ознак повторної підготовки проекту НПА, який було раніше визнано таким, що містить корупційні фактори, ризики, насамперед, якщо є підстави вважати, що рекомендації попередньої Експертизи розробником не враховані;

5) наявність ознак порушення передбаченого законодавством порядку проведення громадського обговорення проекту НПА або про його фіктивний характер.

З проектом Методології проведення антикорупційної експертизи Національним агентством можна ознайомитись за посиланням.