Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ оприлюднив аналіз окремих питань судової практики, що виникають  при застосуванні судами рекомендаційних роз’яснень, викладених  у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Зокрема, суд роз’яснив такі питання:

1. Загальні питання застосування в судовій практиці постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

2. Спірні питання тлумачення змісту правочину.

3. Розмежування нікчемних і оспорюваних правочинів.

4. Нікчемність правочину та застосування наслідків недійсності правочину.

5. Визнання правочину укладеним/неукладеним. Момент вчинення правочину.

6. Розмежування реституції і віндикації.

7. Визначення заінтересованості в разі пред’явлення позову про недійсність правочину в контексті ч. 3 ст. 215 ЦК.

8. Порушення вимог закону щодо форми укладення договору.

9. Визнання правочину дійсним щодо змін у законодавстві.

10. Спірні питання застосування ст. 225 ЦК та доказування.

11. Обставини, які мають істотне значення для застосування ст. 229 ЦК.

12. Розв’язання конфлікту п. 20 ППВСУ № 9 і п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» щодо застосування ст. 230 ЦК до односторонніх правочинів.

13. Поняття «тяжкі обставини» і «вкрай невигідні умови» для застосування ст. 233 ЦК.

14. Удаваність правочину.

15. Спірні питання визначення підсудності справ про визнання правочинів недійсними.

16. Застосування судами положення про позовну давність.

Ще одне узагальнення стосується практики розгляду судами деяких питань, пов’язаних із відновленням втраченого судового провадження, у тому числі на тимчасово окупованій території і в зоні АТО. В цьому документі роз’яснено:

1. Законодавче врегулювання відновлення втраченого судового провадження. Характерні ознаки та особливості цього виду провадження.

2. Дотримання судами вимог законодавства під час визначення підсудності заяви про відновлення втраченого судового провадження.

3.  Проблеми правозастосовного характеру у справах цієї категорії, які виникають на стадії до судового розгляду.

4. Проблемні питання судового розгляду в справах про відновлення втраченого судового провадження, у тому числі пов’язані з ухваленням судового рішення.

5. Особливості розгляду судами справ про відновлення судових проваджень, матеріали яких були втрачені на тимчасово окупованій території України та на території проведення АТО.