Головний зміст

2012 10 05 00001 Голова Апеляційного суду Запорізької області, 
доктор юридичних наук, заслужений юрист України Віктор Валентинович Городовенко 
 
 
 
 
 
 
  
 
 
 
Прозорість законодавчої регламентації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій, наявність визначених законом механізмів контролю за їх провадженням, поєднання у системі кримінального провадження гласних і негласних методів здобуття інформації про підготовлювані та вчинені злочини при одночасному посиленні конституційних гарантій прав і свобод особи стало ефективним інструментом протидії злочинності.
 
Проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесі України – це різновид правозастосовної діяльності, що є видовим відносно кримінального процесуального інституту слідчих (розшукових) дій, під час якої використовуються можливості оперативно-розшукової діяльності і яка здійснюється у негласних формах уповноваженими суб’єктами (слідчими, оперативними працівниками, детективами), у деяких випадках під судовим контролем, з метою захисту найвищої соціальної цінності – людини, забезпечення нормального функціонування громадянського суспільства та його публічно-владного інституту  - правової держав . 
 
Глибока нормативно-правова регламентація кожної із негласних слідчих (розшукових) дій, установлення повноцінного прокурорського нагляду та судового контролю за їх здійсненням, передбачені законом гарантії ознайомлення зацікавлених сторін із результатами їх провадження, є безперечними доказами того, що негласні слідчі (розшукові) дії не можуть виступати інструментом безпідставного кримінального переслідування, адже передбачений законом порядок їх організації та здійснення реально забезпечує широкий контроль за дотриманням їх законності як з боку держави, так зі сторони об’єкта переслідування .
 
З метою закріплення процесуальних гарантій дотримання конституційних прав і свобод Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК) запроваджено надійні механізми правового захисту та допомоги, передбачено проведення негласних слідчих (розшукових) дій і уповноважено органи судової влади здійснювати контрольні функції під час досудового кримінального провадження.
 
Сучасний судовий контроль представлений у низці міжнародних документів, зокрема, загальних документах ООН щодо захисту прав і свободи людини та організації правосуддя, документах Ради Європи, Європейського Союзу, що присвячені судовій системі. В Україні функцію контролю за обмеженням прав громадян віднесено до компетенції судових органів з прийняттям Основного Закону (1996 р.).
 
Важливість судового контролю за кримінальним провадженням не викликає сумнівів, оскільки саме під час проведення  негласних слідчих (розшукових) дій можливе необґрунтоване обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина. 
 
Відповідно до норм КПК у галузі захисту прав людини та кримінальної юстиції підвищується роль суду в механізмі охорони прав та законних інтересів особи, що можуть бути обмежені на досудових стадіях кримінальною процесу. Це означає, що судовий контроль у стадії досудового слідства носить гарантійний правоохоронний характер як стосовно людини, і громадянина, так і щодо правосуддя по кримінальних справах, оскільки він покликаний не допустити незаконного обмеження конституційних прав учасників кримінально-процесуальної діяльності, а у разі необхідності - швидко й ефективно їх відновити . 
 
На відміну від слідчих (розшукових) дій, негласні слідчі (розшукові) дії закриті для осіб, яких стосуються, і саме ця обставина обумовлює необхідність існування ефективних гарантій захисту прав цих осіб, які б унеможливлювали надання органам державної влади дискре¬ційних повноважень, що мають необмежений характер .
Відповідно до концепції, закладеної у КПК України, відбувся частковий перерозподіл повноважень між прокурором і слідчим суддею у бік розширення сфери судового контролю і одночасного звуження сфери прокурорського нагляду
Після набрання чинності КПК слідчий суддя набув статусу однієї з ключових фігур у кримінальному процесі, особливо на стадії досудового слідства, оскільки більшість процесуальних рішень приймається саме слідчим суддею. А виходячи із призначення слідчого судді в кримінальному процесі, всі слідчі та інші дії, які обмежують конституційні права людини, повинні проводитися винятково за його рішенням.
 
Інститут слідчого судді й питання його впровадження у вітчизняне законодавство були предметом наукових досліджень багатьох вітчизняних вчених, зокрема Ю. П. Аленіна, В. Д. Бринцева, Ю. М. Грошевого, В. Т. Маляренка, Ю. В. Скрипіної, С.Р. Тагієва, В.М. Тертишника та інших, які системно і послідовно відстоювали позицію необхідності впровадження дієвого судового контролю за дотриманням прав особи під час досудового розслідування. З огляду на це, можна констатувати, що інститут слідчого судді є одним з найбільш ретельно і детально регламентованих інститутів в системі КПК України.
 
Відповідно до ст. 247 КПК розгляд клопотань, які віднесені згідно з положеннями глави 21, до повноважень слідчого судді, здійснюється слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопо¬тання про надання дозволу на проведення неглас¬ної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання (ст. 248 КПК). Розгляд кло¬потання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання.
 
Враховуючи те, що негласні слідчі (розшукові) дії мо¬жуть суттєво обмежувати конституційні права й свободи громадян, на слідчого суддю, який приймає рішення про можливість проведення негласної слідчої (розшукової) дії, законодавець покладає широкі контрольні функції за дотриманням прав і свобод громадян . У цьому контексті, слід відзначити установлені С.Р. Тагієвим форми судового контролю при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесі України, якими на його думку є:  судове дослідження під час розгляду ухвал про проведення негласної слідчої  (розшукової ) дії (при цьому суд не вправі вирішувати питання при винуватість особи у вчиненні злочину, давати оцінку доказам з точки зору їх достовірності та достатності для кваліфікації діянь особи або вирішувати інші питання, які потребують вирішення під час судового розгляду справи); постановлення ухвали слідчого судді про проведення негласної слідчої (розшукової ) дії; контроль строків проведення негласних слідчих (розшукових) дій; негайне припинення проведення негласної слідчої (розшукової ) дії, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на її проведення (стосовно особливих випадків, передбачених ст. 250 КПК України).
 
Варто зазначити, що рішення про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймається лише у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. У свою чергу обов’язок доведення неможливості отримати такі відомості іншим чином, ніж як у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, покладається на особу, яка заявляє клопотання про їх проведення.  Як  зазначає М. А. Погорецький, якщо резуль¬тату після проведення негласних слідчих (розшукових) дій не буде отримано, то слідчий по¬винен нести відповідальність за порушення чинного законодавства .
 
Належний судовий контроль, об’єктивне й незалежне досудове слідство, на наше переконання, неможливі без наявності слідчого судді як об’єктивного і незалежного дослідника обставин вчиненого злочину. Запровадження у вітчизняному кримінальному процесі інституту слідчого судді – це вірний шлях до вирішення низки проблем на стадії досудового розслідування. З його введенням відпала частина невластивих як слідчому, так і прокуророві функцій, а чіткий розподіл останніх на стадії досудового розслідування є гарантією реалізації принципу змагальності.
 
Аналіз актів внутрішнього законодавства та судової практики з питань судового контролю за проведенням негласних слідчих дій дає підстави для висновку, що захист основних прав і свобод людини і громадянина в Україні шляхом здійснення контролю судом за їхнім дотриманням, досяг рівня міжнародних стандартів,  а в системі юридичних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина набув особливого значення для забезпечення дотримання прав учасників кримінального процесу при розслідуванні злочинів.
 
Отже, слідчий суддя як суб’єкт надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій фактично виступає гарантом дотримання і захисту прав, свобод та інтересів підозрюваних і обвинувачених осіб та є об’єктивною і незалежною, неупередженою фігурою, яка приймає самостійні рішення.