Головний зміст

573 af8d079f0b67bd874d2225f042f4afa9 9889Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк прокоментував акції активістів «Автомайдану», Громадського руху «Чесно», ГО «Центр протидії корупції» та Реанімаційного пакету реформ, що пройшла 24 січня 2017 року під стінами Ради,  як реакція на Публічне звернення ВРП щодо порядку затримання судді, утримання його під вартою чи арештом.

 

 

 

 

Ми поділяємо стурбованість суспільства та активістів щодо боротьби з корупцією, бо це також є і нашим завданням. Вища рада правосуддя завжди відкрита до конструктивного співробітництва із представниками громадського середовища. Попри те, що громадські активісти відмовилися заслухати позицію Ради сьогодні, ми почули і завжди чуємо стурбованість громадської спільноти, готові до відкритого та прямого діалогу.

Нагадаю, що 16 січня 2017 року Вища рада правосуддя ухвалила Публічне звернення щодо порядку затримання судді, утримання його під вартою чи арештом.

Підставою вказаного звернення стало набуття чинності 5 січня 2017 року Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та змінами до Кримінального процесуального кодексу України, які дали  можливість Вищій раді правосуддя сформувати правову позицію щодо здійснення процедури затримання судді, утримання його під вартою чи арештом.

Правова позиція Вищої ради правосуддя полягає в тому, що без згоди Ради слідчим суддею за поданням правоохоронного органу до судді не може бути застосований запобіжний захід, пов’язаний із утриманням під вартою, чи арешт.

Прошу зауважити, що Вища рада правосуддя не вирішує питання обрання того чи іншого запобіжного заходу. Затримання судді здійснюють правоохоронні органи. Рішення щодо обрання та виду запобіжного заходу приймає слідчий суддя – це його прерогатива.  Разом із тим у випадку, коли слідчий суддя дійде висновку про необхідність обрання саме такого запобіжного заходу, наявність згоди ВРП є обов’язковою.

Крім того, згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, а їх є чимало (відповідно до статті 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов’язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою), не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Саме таким принципом керувалася Вища рада юстиції, розглядаючи справи активістів Майдану. Понад 30 суддів були звільнені з посад за те, що безальтернативно обирали арешт, ігноруючи приписи КПК України. На те, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тримання під вартою, неодноразово звертав увагу і Європейський суд з прав людини.

Єдине застереження, яке слідує із Публічного звернення Вищої ради правосуддя, стосується необхідності отримати згоду Вищої ради правосуддя,  якщо правоохоронний орган вбачає можливість застосувати лише запобіжний захід, пов’язаний із обмеженням волі. Тільки в цьому випадку згода Вищої ради правосуддя потрібна.  

Ми закликаємо правоохоронні органи так налагодити свою роботу, аби не публічно тиснути на Вищу раду правосуддя щодо її позиції, а організувати взаємодію для розгляду Радою матеріалів  терміново і невідкладно.

Вища рада правосуддя не із засобів масової інформації повинна дізнаватися про затримання судді, як це трапляється зараз, а з повідомлення відповідних правоохоронних органів. Цього, на жаль, не відбувається.

Щодо застереження активістів про необхідність розглянути вказані подання у короткі строки хочу зауважити: всі члени Вищої ради правосуддя працюють на постійній основі, всі щодня мають бути на роботі, тому такого, що Вища рада правосуддя не збереться для розгляду цих матеріалів, не може бути.

Наразі дискусія у громадському середовищі стосується застережень щодо можливого майбутнього розвитку подій.   Ефективне застосування цих норм Конституції, Закону України «Про Вищу раду правосуддя»  та Кримінального процесуального кодексу України залежатиме від належної координації усіх органів держави, задіяних у процесі кримінального провадження.

Ми ще раз закликаємо усіх учасників цього процесу діяти відповідно до повноважень, передбачених чинним законодавством, утримуватися від неналежного тиску та просимо перевести дискусію у правове та конструктивне русло.

Джерело: Вища рада правосуддя