Верховний Суд України висловив свою правову позицію по справі № 6-2723цс16 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, для захисту якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або визнаний недійсним.

У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Положення частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, вчинені після недійсного правочину.

Положення статті 388 ЦК України можуть застосовуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, і було відчужене третій особі за умови, що між власником і власником майна не існує ніяких юридичних відносин.

Таким чином, одночасне пред'явлення віндикаційного позову про витребування майна з чужого незаконного володіння (позову неволодіючого власника, про витребування майна від володіючого невласника) та негаторного позову про визнання угоди недійсною із застосування реституції (позову про захист права від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння), тобто одночасне застосування статей 216 і 338 ЦК України, є помилковим, оскільки віндикаційний і негаторний позови вважаються взаємовиключними.

Крім того, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, встановленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності правових відносин речовинно-правового характеру безпосередньо між власником і володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього є підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача майно.