На сьогодні низкою статей КУпАП за окремі види адміністративних правопорушень передбачено стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до статті 32 КУпАП адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках. При цьому, постанова суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення  (стаття 326 КУпАП). Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено до апеляційного суду, протягом десяти днів з дня її винесення (стаття 289 КУпАП).  Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу. Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду (стаття 294 КУпАП).

Відповідно до зазначеної статті 296 КУпАП  відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, провадиться в порядку, встановленому законом. Законом  України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», яким встановлено, що підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові, зокрема  внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту. Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку  закриття справи про адміністративне правопорушення і  громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій,  суми, сплачені громадянином у зв’язку з поданням йому юридичної допомоги, моральна  шкода.

Вказані вище положення КУпАП  були проаналізовані  з урахуванням практики  Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини при розгляді справ з питань застосування стягнення у вигляді адміністративного арешту наголошує на важливості  дотримання судами  принципу юридичної визначеності, тобто наявністю у національному законодавстві чітко сформульованих умов, за яких здійснюється позбавлення свободи.  Суд  повинен особливо ретельно розглядати справи,  у яких стягнення, застосовані за ненасильницьку поведінку, включають у себе покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим Суд звертає увагу на забезпечення ефективного  апеляційного перегляду постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту. На думку Суду, є неприпустимим, коли  перегляд судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції  відбувається  після відбуття  покарання у повному обсязі.   Суд вважає незрозумілим, як такий перегляд на цій стадії міг ефективно виправити недоліки рішення суду нижчої інстанції.

Враховуючи наведене,  проектом Закону № 6401 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення положень Кодексу з урахуванням практики Європейського суду з прав людини з питань застосування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту» запропоновано  внести зміни до статті 294 КУпАП та зменшити строк апеляційного перегляду справ  про застосування стягнення у вигляді адміністративного арешту до трьох днів.  

Разом з тим, з  урахуванням  статистичних даних щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, опублікованих на офіційному веб-сайті Державної судової  адміністрації України, проектом Закону пропонується в окремих статтях КУпАП виключити адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту,  збільшивши  при цьому граничні межі інших видів стягнень.