До Верховної Ради України подано проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо уточнення визначення істотної шкоди та тяжких наслідків при вчинені злочинів проти довкілля та злочинів у сфері службової та професійної діяльності».

Наразі аналіз законодавства та судової практики засвідчує відсутність системного підходу шодо визначення поняття «істотної шкоди» під час незаконного полювання та рибальства в Україні.

Оскільки, згідно примітки до ст. 248 КК України істотною шкодою в цій статті, якщо вона полягає в заподіяні матеріальних збитків, вважається така шкода яка у двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. У випадку, коли шкода при незаконному полюванні полягає в заподіянні матеріальних збитків, то у грошовому вираженні вона має становити мінімум 200 000 грн.

Згідно з Таксами для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України), затверджених Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державного комітету лісового господарства України від 18.07.2007 р. №332/262, розмір стягнення за незаконне добування або знищення однієї особини зокрема складає: за лося – 20000 грн.; за оленя благородного – 15000 грн.; за оленя плямистого – 10000 грн.; за кабана – 10000 грн.; за козулю – 8000 грн.; за бобра – 2600 грн.; за зайця-русака – 500 грн.

Таким чином, під час незаконного полювання, у контексті ст. 248 КК України, щоб заподіяти істотну шкоду за ознакою матеріальних збитків, треба незаконно добути або знищити як мінімум 10 лосів, або 13 оленів благородних, або 20 оленів плямистих чи 20 кабанів, або 25 козуль чи муфлонів, або 77 бобрів, або 500 зайців, або 2000 білок, або 200 лебедів шипунів чи 800 качок

На думку ініціаторів законопроекту, таке становище не сприяє успішній боротьбі з браконьєрством.

Пленум Верховного суду України своєю Постановою від 10 грудня 2004 р. №17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» роз’яснив, що істотною шкодою при незаконному полюванні зокрема можуть бути визнані: зникнення того іншого вид тварин у певній місцевості, знищення місць компактного проживання та розмноження звірів і птахів, їхніх жител, споруд, руйнування об’єктів природного середовища, знищення тварин, відтворення яких з урахуванням особливостей або чисельності того чи іншого виду (видів) пов’язане зі значними труднощами, тощо.

Незважаючи на ці роз’яснення, правова неурегульованість поняття «істотна шкода» і питання потерпілої особи породжує різний підхід судів у розгляді кримінальних справ за аналізованими статтями КК України, і часом ця різниця буває суттєвою. На сьогодні на практиці визначення шкоди як істотної під час незаконних полювання та рибальства є фактично оціночним поняттям, а отже значною мірою і суб’єктивним. Окрім того вказані чинники значно ускладнюють боротьбу відповідних органів з браконьєрством, оскільки матеріальна шкода яка є істотною при незаконному полюванні, надто завищена.

Варто зазначити, що прийняття вказаного законопроекту, зумовлено також необхідністю розширення кола суб'єктів відповідальності за зловживання владою та службовим становищем.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» №15 від 26.12.2003 (далі – Постанова ВСУ) обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 365 Кримінального кодексу України (далі – КК), є заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Постанова ВСУ також зазначає, що згідно з п. 3 примітки до ст. 364 Кримінального кодексу України шкода, якщо вона полягає в спричиненні матеріальних збитків, визнається істотною за умови, що вона в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Якщо шкода полягає у заподіянні суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру, питання про її істотність вирішується з урахуванням конкретних обставин справи. Зокрема, істотною шкодою можуть визнаватися порушення охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини і громадянина (право на свободу й особисту недоторканність та недоторканність житла, виборчі, трудові, житлові права тощо), підрив авторитету та престижу органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, порушення громадської безпеки та громадського порядку, створення обстановки й умов, що утруднюють виконання підприємством, установою, організацією своїх функцій, приховування злочинів.

У цій же Постанові ВСУ зазначається, що при вирішенні питання про те, чи є заподіяна шкода істотною, потрібно також ураховувати кількість потерпілих громадян, розмір моральної шкоди чи упущеної вигоди тощо. У разі заподіяння поряд із матеріальними збитками і шкоди нематеріального характеру загальна шкода від злочину може визнаватись істотною навіть у випадку, коли зазначені збитки не перевищують 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законопроектом передбачається внесення змін до Кримінального кодексу України, якими пропонується визначити розмір істотної шкоди в примітці до статтей246, 248-249, а також повернути редакцію приміток 3 та 4 ст. 364 Кримінального кодексу України, яка діяла до 13 травня 2014 року.