У зв’язку з набуттям чинності змін до Конституції щодо правосуддя (№1401-VIII) виникла необхідність  приведення у відповідність приписів діючого Кримінального процесуального кодексу України до положень Конституції України щодо забезпечення права особи на професійну правничу допомогу, яка надається адвокатами.

З цією метою у Верховній Раді зареєстрували проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обов’язкової  правничої допомоги адвоката  при проведенні процесуальних дій» №6459 від 17 травня 2017 року.

Для забезпечення додаткових гарантій законності при  проведенні окремих слідчих дій проектом Закону пропонується встановити  право особи на отримання професійної правної допомоги та вільний вибір захисника однією з засад кримінального провадження, доповнивши ч.1 ст.13 КПК.

Ще одне положення законопроекту спрямоване на забезпечення права особи на отримання професійної правничої допомоги у ході проведення обшуку у житлі чи іншому володінні шляхом заборони слідчому, прокурору створювати перешкоди на реалізацію особою гарантованого конституційного права на отримання професійної правничої допомоги, яка надається адвокатами. Задля цього статтю 236 КПК пропонують доповнити наступним: «Слідчий, прокурор не має права заборонити особі, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, її представнику користуватися професійною правничою допомогою адвоката. Слідчий, прокурор зобов’язаний допустити такого адвоката до обшуку на будь-якому етапі його проведення».

        Крім того, Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначений перелік документів, які підтверджують повноваження адвоката при наданні правничої допомоги. Відповідно до закону це є або договір про надання правової допомоги, або ордер адвоката на виконання доручення, у випадках, коли адвокат надає правову допомогу за призначенням – доручення уповноваженої установи з надання безоплатної правової допомоги.  Це свідчить про те, що у статті 50 КПК помилково застосований пунктуаційний знак «кома», який визначає у граматиці правила  переліку множини та, як наслідок фразеологічно-семантичного тлумачення, можливості одночасної вимоги правоохоронними органами від адвоката  усього списку документів, переліченого у пункті. Оскільки Законом визначений перелік документів, з яких тільки однин на вибір адвоката надається правоохоронним органам та судам  для підтвердження повноважень представництва у кримінальному процесі, виникла правова колізія, і вона має бути усунута шляхом внесення змін до п.2 ч.1 ст.50 КПК.