Верховний Суд України висловив свою правову позицію щодо строків звернення до суду у справах про трудові правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Встановлений ч. 3 зазначеної статті строк застосовується і при зверненні до суду вищестоящого органу.

Отже, строки звернення до суду у справах про трудових правовідносинах врегульовані нормами КЗпП України.

Зазначені строки звернення до суду застосовуються виключно щодо спорів, які за своєю юридичною природою відносяться до трудового права.

Так, ч. 1 ст. 233 КЗпП України підтверджує визнання трьох місяців як загального терміну для звернення за захистом суб'єктивних трудових прав працівників.

Разом з тим ця стаття встановлює виключення для суперечок про звільнення.

Так, суперечка про звільнення – це спір за заявою про поновлення на роботі.

Для звернення з позовами про поновлення на роботі встановлений місячний термін.

Так, стаття 233 КЗпП України конкретизує загальне  правило щодо звільнення працівника. У цьому випадку строк обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки із записом про звільнення.

Встановлені вищезазначеною статтею строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Ці терміни не перериваються і не зупиняються.

Відповідно до ст. 234 КЗпП України в разі пропуску з поважних причин строків, встановлених ст. 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Разом з тим, якщо строк звернення до суду, встановлений статтею 233 КЗпП України, пропущено без поважних причин, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском зазначеного терміну.