Урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ Наталія Севостьянова подала на розгляд Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку розгляду кримінальних проваджень колегіально судом та судом присяжних» №7022.

Проектом Закону пропонується внести зміни до частини другої статті 31 Кримінального процесуального кодексу України, за якими розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше восьми років або довічного позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів або судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних за клопотанням обвинуваченого.

Пропонованими проектом змінами до статті 384 КПК передбачається, що прокурор, суд зобов’язані роз’яснити не тільки обвинуваченому, але й підозрюваному у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк більше восьми років або довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього колегією суддів у складі трьох суддів або судом присяжних, про що прокурор складає письмове роз’яснення, яке додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду. Також таке роз’яснення надається обвинуваченому судом під час підготовчого судового засідання (частина четверта статті 315 КПК в редакції проекту Закону).

Також одним із головних питань функціонування інституту суду присяжних, яке вирішується завдяки запропонованим проектом Закону змінам, є питання розмежування функцій колегії присяжних і професійного судді.

Так, Концепцією вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленою Указом Президента України від 10 травня 2006 року № 361/2006, встановлено, що присяжні вирішують у своєму вердикті лише питання юридичного факту, а професійний суддя на основі вердикту присяжних і норм кримінального права постановляє вирок.

Враховуючи вищезазначене, частиною першою статті 391 КПК в редакції проекту Закону встановлюється, що головуючий під час наради суду присяжних ставить на обговорення питання, передбачені пунктами 1–6 частини першої статті 368 КПК, а саме питання, що стосуються доведеності події злочину, винуватості чи невинуватості обвинуваченого у його вчиненні, міри покарання, яка має бути йому призначена; наявності обставин, що обтяжують або пом’якшують його покарання. Долю цивільного позову, примусових заходів медичного/виховного характеру та лікування, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження вирішуватимуть професійні судді.

Проект розроблений Міністерством юстиції України на виконання підпункту 1 пункту 20 Плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року. Враховано досвід Республіки Болгарія, Канади, Грузії, практику Європейського суду з прав людини.

Зазначимо, що законопроект без зауважень погоджено із Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України. Пропозиції Верховного Суду України та Державної судової адміністрації України в цьому акті не враховані.

Щоправда, 21 серпня 2017 року в Парламенті зареєстрували ще один законопроект 7022-1.