Сьогодні в Київському районному суді міста Одеси відбувся круглий стіл на тему «Актуальні проблеми концепції судової реформи в Україні», організований ГО «Асоціація слідчих суддів України». До заходу долучилися судді, науковці - представники кафедри цивільного процесу «НУ ОЮА», адвокати, медіатори та інші члени АССУ.

Привітавши учасників заходу, голова Київського районного суду міста Одеси та очільник Асоціації слідчих суддів Сергій Чванкін зазначив, що всі пропозиції, які сьогодні будуть висловлені та підтримані під час заходу, будуть опрацьовані та направлені до Комітету правової політики ВРУ.

Першим доповідачем стала президент Української академії медіації Луїза Романадзе, яка окреслила правові перспективи розвитку медіації в Україні.

«Проєкт закону «Про медіацію» №3504 прийнято в першому читання, на розгляді комітету наразі перебувають близько 400 різних пропозицій до другого читання, які активно опрацьовуються. Дуже важливим є те, що держава зацікавлена у запровадженні інституту медіації, адже законопроєкт розроблявся робочою групою в рамках Мінюсту та був поданий Кабінетом міністрів України. Ухвалення законопроєкту буде означати, що медіатори та медіація отримають свою регуляторну рамку для роботи та взаємодії з органами державної влади.

Проєктом Закону пропонується визначити права та обов’язки медіатора та сторін медіації, порядок проведення медіації, вимоги до договору про медіацію та до угоди про врегулювання конфлікту (спору) за результатами медіації. Разом з цим пропонується передбачити, що у разі успішного проведення медіації щодо спору, який є предметом розгляду суду, відповідній стороні судового провадження судом буде повернуто 60% сплаченого судового збору», - зазначила Луїза Романадзе.

Суддя Володимир Петренко виступив з темою «Суд присяжних в Україні: актуальні питання реформування».

Проєкт Закону «Про присяжних» зареєстрований у Верховній Раді 14 липня 2020 року. Законопроєктом передбачено дати визначення, юрисдикцію, склад суду присяжних, унормувати порядок формування Лави присяжних та вимоги до присяжного, встановити його права і обов’язки, підстави й порядок увільнення присяжного від виконання обов’язків, механізм усунення присяжного та заміни вибулого основного присяжного запасним, окреслити основні питання, які повинні вирішити присяжні, порядок наради й голосування присяжних при ухваленні вердикту, визначити види рішень головуючого судді в суді присяжних, підстави оскарження вироку суду присяжних, гарантії прав та матеріально-фінансового забезпечення присяжних тощо.

Володимир Петренко зазначив, що склад лави присяжних формується на основі випадкового автоматизованого відбору кандидатів у присяжні із числа громадян України, які постійно проживають у відповідному суддівському окрузі та відповідають вимогам, встановленим цим Законом. На практиці це може викликати проблеми із викликом та явкою присяжних на судові засідання, що перешкоджатиме розгляду справ у розумний строк.

Суперечливим є і запропонований ініціаторами вік присяжних – 21 рік.

Законопроєктом закріплено, що присяжні вони без впливу професійного судді постановляють неоспорюване за суттю рішення – вердикт щодо винуватості чи невинуватості особи, а професійний суддя на основі вердикту виносить мотивувальний вирок.

Доповідь викликала жваву дискусію та обговорення, адже більшість учасників заходу вважають, що введення інституту присяжних в тій формі, яку пропонують ініціатори законопроєкту, є передчасною та потребує доопрацювання.

Проблемні аспекті створення інституту мирових суддів в Україні ореслили д.ю.н., доцент кафедри цивільного процесу НУ «ОЮА» Ігор Андронов та к.ю.н та суддя Сергій Чванкін.

Ігор Андронов детально розповів про міжнародний досвід запровадження та діяльності інституту мирових суддів.

Так, В Австралії, Канаді, Іспанії, деяких штатах США і в більшості країн прецедентного права мирові судді призначаються органами місцевої влади. Виборними є посади мирових суддів в Бразилії, деяких кантонах Швейцарії і деяких штатах США, однак суб'єктом обрання є народ. Доповідач висловив думку, що не поділяє процедуру обрання суддів народом та недоцільність запровадження такої процедури в Україні.

Сергій Чванкін зазначив, що ініціаторами введення інституту мирових суддів в Україні пропонується закріпити, що мировим суддею зможе стати громадянин України, який досяг 30 років (але не старше 65 років), який має юридичну освіту і стаж професійної діяльності в сфері права не менше п'яти років.

Вибирати мирових суддів на посади пропонується наступними способами: або шляхом виборів жителями конкретної територіальної громади, або їх зможуть призначати органи місцевого самоврядування відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Голова суду зазначив, що процедуру призначення мирових суддів треба ретельно та виважено опрацювати та вибрати найбільш оптимальну для України модель.

В цілому учасники заходу схвально відгукнулися на ініціативу введення в Україні інституту мирових суддів.

Всі пропозиції та зауваження будуть опрацьовані робочою групою АССУ та направлені суб’єктам законодавчої ініціативи.