Судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду взяли участь у круглому столі, присвяченому питанню щодо допустимості електронних доказів, отриманих із відкритих джерел, у межах національних кримінальних проваджень стосовно грубих порушень прав людини внаслідок російської агресії проти України.
У вступному слові голова ККС ВС Станіслав Кравченко зазначив, що у трагічний день – 24 лютого 2022 року – життя України змінилося. У перші дні повномасштабного російського вторгнення були захоплені території, зокрема, Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської, Харківської, Сумської, Чернігівської, Київської областей.
За словами Станіслава Кравченка, у цей складний час перед кримінальною юстицією постало питання, як організовувати роботу судів у тих випадках, коли не можна відкладати судові засідання (зокрема, питання тримання особи під вартою, продовження строків тримання під вартою).
Крім того, на перший план вийшла нова категорія злочинів, яких раніше або взагалі не було, або вони були в невеликій кількості. Насамперед це кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни; порушення законів і звичаїв війни).
«Другий досить великий блок кримінальних правопорушень, які сьогодні вчиняються, – злочини проти основ національної безпеки України. Це державна зрада, колабораційна діяльність, пособництво державі-агресору. І третій блок – військові кримінальні правопорушення», – зауважив голова ККС ВС.
Він зазначив, що докази та доказування – основа будь-якого процесу, і від того, наскільки якісно та повно під час досудового розслідування буде зібрана доказова база, залежить ефективність розгляду кримінального провадження в суді і швидкість досягнення мети правосуддя.
Суддя ККС ВС Олександра Яновська наголосила, що під час розслідування окремих кримінальних правопорушень: як тих, що раніше були в КК України, так і новел, які з’явилися в цьому Кодексі досить недавно як відповідь на суспільно небезпечні дії, пов’язані зі збройною агресією Росії проти України, – постає питання щодо отримання, збереження та оцінки цифрових доказів, у тому числі даних, які містяться у відкритих джерелах.
Олександра Яновська нагадала, що будь-який доказ оцінюється з точки зору наявності кількох якісних критеріїв: належності, достатності, достовірності, допустимості. Перевірка достовірності цифрових доказів, напевно, є найбільш складним та проблемним питанням. Фактично достовірність доказів напряму залежить від способу їх збирання та фіксації.
«У кримінальному провадженні суди повинні використовувати стандарт достовірності. Щоб його дотримуватися, потрібно розробити алгоритми збереження, фіксації і подальшого використання, перевірки, аудиту цифрових даних», – переконана доповідачка.
Суддя ККС ВС Аркадій Бущенко зазначив, що, на його думку, питань із допустимістю електронних доказів не виникає. Всі проблеми стосуються достовірності таких доказів.
«Мене дивує сьогоднішня тенденція стосовно того, щоб оцінку достовірності електронних доказів поставити в залежність від законодавчого регулювання. Інформаційні технології – динамічна галузь, і якщо ми сьогодні напишемо в законі, як правильно збирати, фіксувати та зберігати електронні докази, то це може виявитися неправильним за майбутнього розвитку інформаційних технологій. Тому є певна небезпека в такій увазі до електронних доказів. Адже якщо це питання буде врегульовано на законодавчому рівні, то, як часто буває і з іншими видами доказів, коли за формою все буде правильно, суддя може сприйняти такий доказ як достовірний. Насправді, це не завжди так», – сказав суддя ККС ВС.
Детальніше про захід – https://cutt.ly/1JA7X7S