До Міністерства юстиції надійшли численні звернення народних депутатів, державних діячів, міністрів, керівників центральних органів влади стосовно поняття особистої поруки.

У відповідь на це Міністерство юстиції оприлюднило юридичне повідомлення щодо зазначеного питання.

Так, дане поняття визначається статтею 180 Кримінального процесуального кодексу України та  полягає у наданні особами, яких слідчий суддя або ж суд вважають такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов’язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього обов’язків відповідно до статті 194 цього Кодексу.

До обов’язків поручителя входить, зокрема, необхідність доставити обвинувачуваного чи підозрюваного до органу досудового розслідування або до суду на першу про те вимогу.

Основою особистої поруки є довіра до поручителя з боку слідчого судді чи суду, яка ґрунтується на особливих моральних якостях поручителя, його авторитеті.

При цьому, Кодексом не обмежено кількість поручителів. У кожному конкретному випадку слідчий суддя чи суд визначає достатню кількість поручителів для забезпечення дотримання запобіжного заходу.

Водночас у Кодексі передбачена можливість обрання одного поручителя, якщо ним є особа, яка заслуговує на «особливу довіру». Така особлива довіра до особи може бути продиктована її соціальним статусом, характером чи родом занять. Наприклад, до осіб, які заслуговують на особливу довіру, можна віднести народних депутатів, депутатів місцевих рад, державних діячів, керівників органів центральної або місцевої влади, осіб, відзначених державними нагородами, громадян, які мають визначні спортивні відзнаки тощо.