З жовтня 2016 року Вища рада правосуддя зареєструвала вже 118 заяв про втручання в професійну діяльність судді із здійснення правосуддя. В зв’язку з цим, Алла Лесько, член Вищої ради правосуддя, секретар Першої дисциплінарної палати надала коментар «Юридичній практиці» стосовно реагування на такі заяви.

Визначення, чи є викладені у зверненні судді факти втручанням в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, відповідно до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (Закон), є колегіальним рішенням, результатом розгляду звернення судді на засіданні ВРП. Деякі звернення суддів містять очевидні факти, які є кричущими і вимагають негайного втручання та реагування, а деякі — потребують перевірки, в отриманні відповідей від інших державних органів. Тому в даному напрямку діяльності ВРП, на мою думку, недоцільно застосовувати принцип обов'язкової черговості (по мірі надходження) розгляду таких повідомлень.

Яскравим прикладом того стало, зокрема, звернення судді Шевченківського районного суду р. Києва Оксани Голуб, яка надійшла до ВРП 17 березня ц. р. Суддя повідомила про те, що особи, присутні в залі судових засідань як вільні слухачі, в подальшому, дізнавшись, що суд вирішив продовжити підозрюваному термін утримання під вартою, стали вести себе агресивно, забарикадували вихід з приміщення, утримували в ньому суддю проти її волі, чинили тиск на неї, вимагаючи ухвалення іншого рішення. За результатами розгляду зазначеного звернення 30 березня 2017 року ВРП було вирішено звернутися до голови Національної поліції України щодо невідкладного вжиття заходів щодо посилення охорони судів і суддів при здійсненні правосуддя, оскільки рішенням Вищої ради юстиції від 26 грудня 2016 року № 3470/0/15-16 та наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 грудня 2016 року № 1352 був затверджений Тимчасовий порядок забезпечення охорони судів, органів та установ системи правосуддя, а також підтримання громадського порядку в них. Зазначеним актом на Нацполіцію і Національну гвардію України було покладено обов'язок з охорони судів. При цьому ВРП виходив зі змісту неодноразових звернень суддів та судів щодо чинення на них тиску, порушення порядку у судових засіданнях з боку присутніх громадян, створення перешкод у здійсненні правосуддя.

Законом передбачено, що ВРП з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя готує у співпраці з органами суддівського самоврядування, іншими органами і установами системи правосуддя, громадськими об'єднаннями та оприлюднює щорічну доповідь про стан забезпечення незалежності суддів в нашій державі. Отже, ВРП буде проведено узагальнення всіх повідомлень суддів про втручання, за результатами якого потрібно дати чітке визначення поняттю «втручання в незалежну діяльність судді» для єдиного розуміння зазначеної категорії як суддями, так і посадовими особами інших гілок влади, а також особами, присутніми на судових засіданнях.

Зараз звернення суддів стосуються переважно наступних фактів:

— тиску на суддів шляхом внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про винесення суддею завідомо неправосудного рішення;

— порушення присутніми особами порядку в судовому засіданні з вимогами прийняти певне рішення;

— невжиття правоохоронними органами заходів для належного розслідування фактів, зазначених у заявах суддів про скоєння стосовно них злочинів, пов'язаних з втручанням у їх діяльність;

— звернень народних депутатів щодо контролю за розглядом конкретної справи з вимогою повідомити про результати його розгляду з посиланням на відповідну скаргу (заяву) однієї із сторін.

Законодавчого інструментарію для належного реагування на факти втручання в професійну діяльність суддів у ВРП, на мій погляд, досить. Я також вважаю, що у відповідності з пунктом 8 статті 73 Закону ми маємо правові підстави реагувати не тільки на звернення суддів, але й на публічні заяви політиків і посадових осіб виконавчої влади, які дискредитують судову владу. В цьому випадку я абсолютно згодна з думкою одного з експертів Ради Європи, професора права Університету Комплутенсе (Мадрид, Іспанія) Лорени Бахмайєр Вінтер про те, що ВРП повинен чітко заявити: «Будь-яка публічна заява або вислів представника виконавчої влади, що дискредитують судову владу, є втручанням в незалежну діяльність судової влади». Також вважаю, що ВРП має право вимагати притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, які роблять такі публічні заяви.