Головний зміст

vsuВерховний Суд України в постанові від 5 липня 2017 року по справі № 6-887цс17 висловив свою правову позицію про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

 

 

 

 

 

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист громадянських прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне право на стягнення грошових сум або витребування у боржника майна.

 

Це право існує, поки суд не встановить зворотнього.

 

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права у судовому порядку, може оскаржувати зроблений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю або в частині розміру заборгованості або закінчення строків давності за вимогами в повному обсязі або їх частини), з якими той звернувся до нотаріуса.

 

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися тільки перевіркою дотримання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безперечної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

 

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» в такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі.

 

Також суд повинен встановити і вказати в рішенні, чи існувала заборгованість взагалі, була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, і чи не було невирішених по суті суперечок щодо заборгованості на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису.

 

Зокрема, спростовує безспірність заборгованості боржника той факт, що в момент вчинення нотаріусом виконавчого напису в суді розглядається по суті спір щодо розміру цієї заборгованості.

 

Законодавством не визначено виключний перелік обставин, що свідчать про наявність спору про заборгованість. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за результатами перевірки доводів боржника і оцінки наданих їм доказів.