Тримання під вартою іммігранта для очікування депортації протягом більш ніж 18 місяців у трьох відділках поліції Кіпру Європейський суд з прав людини оцінив в 30 тисяч євро.
Прес-реліз відповідного рішення у справі «Хагхіло проти Кіпру» (заява № 47920/12) оприлюднено на сайті ЄСПЛ.
Громадянин Ірану Мустафа Хагхіло залишив країну і незаконно в’їхав на Кіпр. Незабаром після цього під час спроби вилетіти в Лондон за підробленим паспортом він був заарештований в аеропорту і був взятий під варту. Міністерство внутрішніх справ повідомило його про рішення щодо депортації, як незаконного іммігранта, та помістило під варту. Через півтора роки Хагхіло був звільнений, оскільки відповідно до директиви Європейського Союзу та положень національного законодавства не був депортований протягом 18-місячного терміну.
Але за ці півтора роки суд звільняв Хагхіло, оскільки було встановлено незаконність тримання під вартою. Втім, його було негайно повторно заарештовано під час виходу з суду. Затримання було обгрунтоване на тих самих підставах, що і в попередніх рішеннях про депортацію.
Хагхіло оскаржував законність нових наказів про тримання під вартою та депортацію, але його звернення було відхилене, зокрема через те, що іммігрант залишив Кіпр і виїхав у Вірменію за власною волею, то ж не мав інтересів у продовженні розгляду його апеляції.
Тоді він звернувся до ЄСПЛ. Посилаючись, зокрема, на статтю 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) та ч. 1 ст. 5 (право на свободу та безпеку) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з прав людини. Претензії полягали в триманні під вартою в невідповідних умовах, які не були призначені для тривалого тримання під вартою. Також він оскаржував саме тримання під вартою як незаконне, а також те, що він не мав ефективного засобу правового захисту в своєму розпорядженні.
Суд у Страсбурзі визнав порушення статті 3 в частині умов тримання під вартою, а також констатував порушення ч. 1 ст. 5 Конвенції. Як справедливу сатисфакцію було призначено 30 тис. євро відшкодування моральної шкоди.
Джерело: ECHR: Ukrainian Aspect