В рішенні Верховного Суду роз’яснили хто і за яких умов має нести відповідальність за затримку або скасування рейсу.
Обставини справи
10 червня 2013 року позивачі придбали у туроператора «Вімед» 10 електронних авіаквитків на рейс Київ - Дубай - Пекін. Переліт з Києва в Дубай відбувався авіакомпанією «Міжнародні авіалінії України», другий сегмент маршруту і зворотний рейс виконувала авіакомпанія «Emirates Airline» (FlyDubai).
Виліт з Києва в Дубай стався з затримкою через технічну несправність літака і п'яного пасажира на борту. У зв'язку з цим позивачі пропустили стикування, а авіакомпанія «Emirates Airline» відмовила пасажирам в посадці на наступний рейс до Пекіна.
Туди позивачі дісталися наступним рейсом, купивши нові квитки за свій рахунок, а в реєстрації на зворотний рейс Пекін - Дубай авіакомпанія «Emirates Airline» їм відмовила зв'язку з анулюванням квитків через затримку на рейс Дубай - Пекін і відсутністю підтвердження бронювання.
У червні 2014 року позивачі звернулися до суду з проханням стягнути з «МАУ» та «Emirates Airlane» компенсацію за відмову в перевезенні в розмірі вартості невикористаної частини квитка, вартість новопридбаних квитків і проживання в готелі, а також просили зобов'язати авіаперевізників відшкодувати витрати на засоби першої необхідності та шкоду, завдану затримкою перевезення.
Рішення суду першої інстанції
30 квітня 2015 року Шевченківський районний суд міста Києва прийняв рішення про часткове задоволення позову: стягнув з відповідачів вартість невикористаної частини квитків, вартість нових квитків і проживання в готелі.
Відмовляючи у стягненні компенсації за відмову в перевезенні в Пекін, суд виходив з того, що оскільки бронювання квитків на зворотний рейс анульовано, то до спірних правовідносин не можуть застосовуватись положення ст.104 Повітряного кодексу.
Що стосується відшкодування витрат на засоби першої необхідності, то, на думку суду, така компенсація можлива тільки в разі неприбуття багажу в пункт призначення разом з пасажиром.
Аргументація апеляційної скарги
В апеляційній скарзі позивачі вказали на те, що суд першої інстанції не врахував таку обставину: жодним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини в сфері повітряних перевезень, ні внутрішніми правилами авіакомпаній не передбачено, що зворотний квиток обов'язково автоматично анулюється у разі, коли пасажири запізнилися на стикувальний рейс з вини перевізника через затримку попереднього рейсу.
Так, згідно з ч.3 ст.1 Монреальської конвенції, перевезення, яке здійснюється кількома перевізниками, вважається єдиним перевезенням, якщо воно розглядалося сторонами як одна операція, незалежно від того, були документи оформлені у вигляді одного договору чи декількох. Отже, квитки пасажирів діють на все перевезення, а Правила повітряних перевезень та інші нормативно-правові акти у такому випадку застосовуються як до одного перевезення, а не до кожного рейсу окремо.
У свою чергу представники «МАУ» оскаржили рішення суду в частині покладання на них солідарної відповідальності з компанією «Emirates Airline», вказавши, що в даному випадку відповідачі по справі керуються умовами договору міжнародного повітряного перевезення, зазначеними в квитку (договорі перевезення) авіакомпанії «Emirates Airline», законодавством України та міжнародними нормативно-правовими актами.
Разом з тим представники «МАУ» підкреслили, що відмова в перевезенні стався на зворотному шляху в аеропорту Пекіна і саме в результаті неправомірних дій авіакомпанії «Emirates Airline».
Крім того, туристичне агентство «Вімед» при оформленні трансферної міжнародного повітряного перевезення використовувало бланки авіаквитків не вітчизняних авіаперевізника, а «Emirates Airline», керуючись спеціальною стандартною угодою Міжнародної асоціації повітряного транспорту «Інтерлайн», яку між собою підписали авіакомпанії «МАУ» та «Emirates Airline».
Також авіакомпанія «Emirates Airline» підписала угоду «Інтерлайн» з авіакомпанією «FlyDubai». При цьому турагентство, оформляючи квитки для повітряного перевезення різними перевізниками, не звернуло уваги на те, що між авіакомпаніями «МАУ» та «FlyDubai» відсутня угода «Інтерлайн». Це в свою чергу створює перешкоди і обмеження у використанні і переоформленні квитків, здійсненні бронювання і інформативного супроводу по всім трансферним міжнародним повітряним перевезенням.
Рішення апеляційного суду
Колегія суддів Апеляційного суду міста Києва частково не погодилася з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.105 Повітряного кодексу, авіаперевізник, скасовуючи або затримуючи рейс, повинен надавати пасажирам на їх запит пояснення щодо підстав скасування чи затримки рейсу, в разі необхідності забезпечення своєчасної пересадки трансферних пасажирів на стикувальні рейси перевізник за першої нагоди повинен запропонувати їм альтернативні маршрути перевезення .
Перевізник не зобов'язаний надавати компенсацію, передбачену ч.5 і ч.6 ст.104 ПК, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія непереборної сили або надзвичайна ситуація, якій не можна було запобігти, навіть якщо були б прийняті всі заходи .
Відповідно до п.4 глави І Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, надзвичайні обставини - це такі обставини, які призводять до тривалої затримки або скасування одного або більше рейсів, навіть якщо відповідним авіаперевізником було вжито всіх розумних заходів, щоб запобігти затримки або скасування рейсів .
Виходячи з матеріалів справи, «МАУ» заздалегідь було відомо, що пасажири спізнюються на стикувальний рейс і втрачають бронювання зворотного квитка. Однак про це український авіаперевізник не попередив ні позивачів, ні «Emirates Airline». Правила повітряних перевезень надають перевізнику право вимагати від пасажира повторного підтвердження зворотного вильоту. Через відсутність такого підтвердження пасажири не були допущені на рейс.
З урахуванням зазначених обставин, апеляційний суд прийшов до висновку, що в такому випадку солідарна відповідальність авіакомпанії «Emirates Airline» в зв'язку з відмовою від здійснення перевезення виключена, і постановив стягнути компенсацію з авіакомпанії «МАУ». В решті рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
Касаційне оскарження
18 жовтня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відхилив касаційну скаргу «МАУ», а рішення Апеляційного суду міста Києва залишив без змін.
У грудні того ж року «МАУ» звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішень судів попередніх інстанцій у зв'язку з неодноманітним застосуванням судами норм Повітряного кодексу, Монреальської та Варшавської конвенцій, а також невідповідністю судових рішень правовим позиціям, викладеним в постанові ВССУ від 9 липня 2014 з справі № 6-21781св14 і від 9 березня 2017 по справі № 761/32503/14-ц; постанові ВГСУ від 4 лютого 2010 року у справі № 28/152; постанові ВАСУ від 16 мая2017 у справі № 826/17492/16; постанові ВСУ від 4 березня 2009 року у справі № 6-24309св08.
У січні 2018 ц.р. матеріали справи були передані на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду. З огляду на те, що заява «МАУ», згідно з правилами, що діяли на момент її подачі, повинна була розглядатися на спільному засіданні судових палат ВСУ, відповідно до перехідних положень ЦПК в чинній редакції справу було передано на розгляд Великої палати Верховного Суду.
Позиція Великої палати щодо доводів касаційної скарги
Вивчивши матеріали справи, та заслухавши суддю-доповідача, Велика палата прийшла до висновку, що зазначені в касаційній скарзі рішення судів касаційної інстанції були винесені в справах з іншим предметом позову та іншими фактичними обставинами.
Зокрема, справі № 761/32 503/14-ц позивачі звернулися до суду, вказуючи на те, що за 945 $ вони придбали у «МАУ» квитки на рейс сполученням «Київ - Тель-Авів» і на зворотний рейс. Перший рейс був затриманий, а другий скасований у зв'язку з непередбаченим припиненням обслуговування повітряних суден «Аеросвіт» міжнародними аеропортами.
У цьому випадку суд виходив з того, що відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок скасування рейсу, повинен нести перевізник за договором перевезення, а не юридична особа, у якого позивачі придбали електронні пасажирські квитки.
«В даному ж випадку пасажири вимагали компенсації збитку в зв'язку з відмовою в перевезенні в результаті анулювання бронювання квитків. Отже, фактичні обставини справ різні, як і правовідносини між сторонами », - констатували судді БП ВС.
Крім того, в постанові від 4 березня 2009 року у справі № 6-24309св08, ВСУ передав справу на новий розгляд у зв'язку з тим, що суди встановили факт порушення авіакомпанією «Turkish Airlines» договору перевезення і задовольнили позов виключно з урахуванням ст. 611, 623, 1166, 1167 ЦК і ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів».
При цьому суди не врахували положення Варшавської конвенції і Правил перевізника, і не з'ясували, чи допускається договором відшкодування шкоди при вказаних позивачами обставин.
«Обставини справи № 6-24309св08 пов’язані зі зміною дати зворотного авіарейсу і неможливості вильоту в зв'язку з відсутністю бронювання. У той час як в справі № 761/18 854/14-ц пасажири зазнали значних матеріальні витрати внаслідок затримки рейсу, неможливість подальшого стикування, анулювання бронювання на наступні сегменти маршруту і на зворотний рейс », - наголошується в постанові Великої палати від 15 травня 2018 року.
Разом з тим, скаржник також посилався на постанову Касаційного цивільного суду від 30 січня 2018 року в справі № 175/4013/14-ц, однак цей аргумент БП ЗС також не взяла до уваги, з огляду на те, що згадана постанова не могло бути підставою для перегляду судових рішень відповідно до ст.355 ЦПК.
Рішення Великої палати Верховного Суду
Таким чином, ВП ВС прийшла до висновку про те, що зазначені «МАУ» постанови касаційних судів не свідчать про неоднакове застосування норм матеріального права, що могло б спричинити за собою ухвалення різних за суттю рішень у подібних правовідносинах, а значить, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Виходячи з цього, Велика палата вирішила відмовити «МАУ» в задоволенні вимог касаційної скарги.
Джерело: «Судово-юридична газета»