Головний зміст

yandex1112jjjjЗаконодавством України не визначено чіткого поля застосування і використання електронної пошти при розгляді справ у судах. Тому, судді мають право самостійно вирішувати, визнавати в конкретній справі електронну переписку доказом чи ні.
 
 
 
 
 
 
Саме електронне листування регулюється Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», де визначене поняття електронного документу - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
 
Також, законодавство України чітко регламентує застосування ЕЦП для листування по електронній пошті. Закон України «Про електронний цифровий підпис» визначає правовий статус електронного цифрового підпису (ЕЦП) та регулює відносини, що виникають при використанні ЕЦП. ЕЦП використовує сама держава, зокрема, судді підписують процесуальні документи у справах, податкові органи примусово перевели всі звіти в електронну форму, і вимагають підписувати їх ЕЦП. З огляду на це, судді без особливих зусиль визнають таку електронну переписку доказом у справі.
Однак, є тут і мінуси. ЕЦП майже не використовується в повсякденній діяльності. Працюючи зі стороною, особа навряд чи відправляєте йому електронні листи з ЕЦП, і саме електронне листування може вестися не з офіційної пошти.
При розгляді справи у суді друга сторона, більш за все, не буде визнавати отримання електронних листів, які можуть підтвердити направлення замовлення, звітів тощо. Також, при переписці із представником юридичної чи фізичної особи слід враховувати те, чи має достатній обсяг прав цей представник для ведення цієї переписки.
 
Крім того, сторона може вказувати, що роздруківка електронного листування   є підробкою, та не відповідає електронному оригіналу. Чи можливо призначення експертизи достовірності електронного листування? Чи може суд залучити в якості спеціаліста особу, яка є технічно обізнаною у сфері  Інтернету? На ці питання поки що немає чіткої відповіді.
 
Для легалізації електронного листування можна вказувати у договорах дані про аккаунти, з яких буде ведення листування між сторонами.
 
Наприклад, у рішенні Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2016 року у цивільній справі № 520/4372/15-ц вказане електронне листування як доказ: «17 квітня 2012 року обов'язки капітана судна LPG LUKE взяв на себе ОСОБА_2, що був направлений судновласником на заміну відповідача ОСОБА_1 (підтверджується поясненнями відповідача та копією роздруківки електронного листування від 17.04.2012 року)».
 
Також, у вироку Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2015 року у кримінальній справі № 520/8209/14-к, суд також посилався на електронне листування як доказ на рівні з іншими доказами: «вина обвинуваченої ОСОБА_3, окрім її зізнання в скоєні зазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні та показів потерпілої, доведена сукупністю доказів: дослідженими судом документами досудового слідства, а саме: ... електронним листуванням між потерпілими ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та обвинуваченої ОСОБА_3, яке свідчить про шахрайські дії обвинуваченої ОСОБА_3 з метою одержання грошових коштів від потерпілих; роздруківкою руху грошових коштів на рахунку ОСОБА_3, відповідно до якої на рахунок ОСОБА_3 надходили грошові кошти від відправників ОСОБА_11 та ОСОБА_4.
 
Сучасний світ неможливий без розвитку  електронних комунікацій , компьютерних  технологій, сучасних електроних носіїв. Застосування в судовій практиці прийняття електронного листування як доказів у судових справах  стає все більш актуальним, у звязку з чим законодовство України повинно  мати більш чітку регламентацію прийняття таких посилань як доказів.